Поки можу щось робити  - працюю. Долю не обійдеш, а власним шляхом треба йти, доки можеш. Дорога людини починається з першого кроку, першого слова, першого рішення. Нагорода - відчуття щастя: "Я  -  зміг". 

І так до останнього кроку, останнього бажання...Казку колись придумав для першої внучки, вона й порадила друкувати. Побачив, що схоже на історичний реферат  -  залишив..  Потім переклад твору Штільмарка  -  не найшов  видавця...  Родовід з біографіями  та історичними додатками - потрібен може бути моїм внукам, надрукував. Голова ще працює, вирішив ділитись досвідом роботи з дітьми, може комусь знадобиться

Отже починаю "ТАКЕ  ЖИТТЯ".  Тут видумок нема, прізвища та імена  не даю, щоб часом не зашкодити  За майбутню критику недоліків дякую, виправляти - то моє хоббі!