Нова історія!

Вітаю, любі! ❤️

Сьогодні ми починаємо нову історію, у якій буде сюрприз ;-)

Вона буде наповнена палкими почуттями, гарячою пристрастю, таємницями та інтригами, та матиме неабиякий розвиток ;-)

Анотація:

Дівчина, що мріє стати журналісткою та приїхала підкорювати столицю з Конотопа - 1 шт.
Король університету - 1 шт, багатий, гарний, немов янгол, та душа компанії… Чи ні?
Син ректора -1 шт, якого всі побоюються. Набурмосений та бісячий… Чи ні?
Вони разом -- вибуховий коктейль!
Як зрозуміти, хто щирий, а хто прикидається? Або, може, прикидаються обидва?..
Чи можливо при такому розкладі зберегти серце недоторканим? Та як знайти баланс між ненавистю та коханням, коли всередині все спалахує? Та головне питання -- чи закінчиться все в університеті?...
#студенти
#палко та пристрасно
#напружені емоції 

– Так, я здогадався, – підморгнув Алекс. А потім трохи вперед подався, нахилившись до неї. – Зізнаюся, що спостерігав за тобою, мала, – на мить дозволив повиснути паузі… А в неї чомусь враження таке, що до їх розмови досі прислухалися геть усі студенти навколо!

 “Мала”... вона не звикла, аби до неї так зверталися. Але він дійсно був вищий на голову.

 – Не так, щоб як якийсь навіжений сталкер, але… Ти привертаєш увагу, – продовжував розповідати Алекс, ще й пограв бровами, як натякаючи на щось. – А цей грубіян, який помре, якщо комусь допоможе – Грегорі, – махнув хлопець їй за спину, у бік друга.

 Пфф! Хлопці явно воліли називатись на західний манір.

 – А я – Марина, – спробувала втрутитися подруга, про яку всі забули. Навіть сама Софі, якщо чесно.

 Але вона ще не відійшла від шоку, що, виявляється, Алекса зацікавила! Тому Маринку майже не почула, та й до Грегорі повернулася лише з ввічливості та кивнула… А потім таки скинула голову верх… І ще вище… Трясця! Цей був ще вищим!

– Пробач ще раз. Не збиралася на тебе падати. Просто перепнулася. Жахлива доріжка, – махнула рукою асфальт, який таки вимагав ремонту, чого вже.

 Але дивитися на хлопця було лячно та все ще трохи соромно.

– Облиш! – він підібгав губи. – Охоче вірю… що ти б краще на Алекса гепнулася, – пирхнув Грегорі на те вибачення. Наче й пожартував…

 Але таким зверхнім та зневажливим тоном, що Софі аж спалахнула подумки! Якого зеленого?! Вона ж реально не навмисно! Збіса він дозволяє собі їй грубити?!

Запрошую вас приєднуватися до нас! ❤️