Уривочок і фінішна пряма. "Я з тобою, Ево!"...

Вітаю, любі читачі і гості блогу! Запрошую вас до своєї книги "Вкради мене знову". 

Спочатку вона планувалась як любовний роман, та зараз у героїв все більше небезпечних пригод, перестрілок та погонь. А все тому, що роман іде до фіналу :) Тож пропоную приєднатись. 

Уривочок: 

Як тільки я засинаю, мене будить якийсь шум. Здається, це двигун авто. Але хіба це дивно? Може, хтось приїхав з роботи, та паркується біля під'їзду? Під вікном моєї зйомної квартирки машини гарчали і вдень і вночі. 

Але цей шум мені здається… небезпечним? Тільки збираюсь розбудити Макса, як він вже прокидається сам, швидко натягує на себе свій одяг та кидає мені мій. Одянувши куртку, шукаю в кишені пістолет. Та чомусь той його приємний холод більше не заспокоює. 

Намагаючись швидко одягтись, плутаюсь в застібках та рукавах. Різке світло і скрегіт металу змушують пришвидшитись. Здоровенний чорний позашляховик розриває пом’ятим корпусом металеві двері. Його фари засліплюють нас...

Та, здається, поспішати вже нікуди. Про це красномовно каже дуло пістолета пасажира, що дивиться на нас крізь залишки розкришеного лобового скла. Його погляд каже, що він не чекатиме та твердо знає, по що приїхав. Він приїхав забрати наші життя, і його вже ніщо не зупинить. Макс закриває мене собою, а я чомусь так не до часу думаю про те, що він не встиг навіть осмикнути свою світлу футболку...

***

Спойлер: не все так страшно, як здається) Макс і Ева народились у кількох сорочках, хоч пару вже "використали" тож ХЕ гарантовано) Буду дуже вдячна за ваші відгуки та враження!