"Пограй зі мною" завершено!

Любі читачі, хочу поділитися приємною новиною - сьогодні  книгу "Пограй зі мною" було завершено і вона надійшла у прродаж! Отже всіх, хто любить читати уже готові книги, запрошую до цієї неймовірної історії! 

Анотація до книги "Пограй зі мною"

Ярослав: "Вдень я спадкоємець і найзавидніша партія для всіх краль міста, а вночі я розпоряджаюсь чужими долями і вбиваю тих, кого мені замовили. Але одного разу клієнт відмовляється платити прямо перед тим, як я беру ціль на мушку... Саме в цей момент до цілі підходить якийсь наркоман з ножем... Але я впертий, і не дам її вбити нікому. Раз мені не заплатили, вона буде жити..."

Даніела: "Я випадково дізналася, що в аптеці, де я працюю, виготовляють дещо незаконне. І це мало не стало для мене фатальним, адже власник аптеки наймає кілера, щоб прибрати небажаного свідка... Та щось пішло не так. І замість того, щоб стати жертвою кілера, я стала його коханою..."

УРИВОК ДЛЯ ВАС: 

Дивлюсь в приціл і бачу цю крихітку. Бачу, як вона йде додому темними провулками, і спостерігаю за нею. Подумати тільки, мені замовили просту дівчину, такого ще ніколи не було… Певно, вона перейшла комусь дорогу, що ж, це її проблеми. Я берусь за будь-які завдання, бо інакше можна їх роками чекати, а мені надто нудно. 

На секунду відриваюсь від спостереження через те, що на мобільний приходить повідомлення.

Певно, це сповіщення про оплату замовлення, я чекав на нього, бо ніколи не роблю роботу до повної передплати. Не хочеться потім вибивати те, що моє по праву. 

Дістаю телефон і дійсно бачу, що це повідомлення від замовника. Відкриваю його:

"Відбій. Ми знайшли іншу людину. Дарма ти не захотів зробити знижку через те, що вона зовсім не представляє загрози і не має охорони. Ми не будемо платити такі гроші."

Якого біса? 

Стискаю в руках мобільний і знов дивлюсь на крихітку через приціл, і раптом помічаю, що за нею йде якийсь чоловік. 

Злюсь, як вже давно не злився… Ну, раз ви вирішили мені не платити, я влаштую вам солодке життя, ось побачите!

Вдягаю на гвинтівку глушник, потім знімаю її з запобіжника і беру на мушку того переслідувача. 

Спочатку просто спостерігаю, але коли бачу, що він дістає ніж, пальці спрацьовують миттєво. Я потрапляю йому в руку, як і планував. Вбивати безплатно я вже точно не буду!

Я очікую, що дівчина закричить, викличе копів, а ще краще втече, а вона натомість тільки стоїть на місці і здивовано дивиться на того чоловіка.   

Якщо вона продовжить в такому дусі… Я дивлюсь через приціл на мужика і бачу, що той закриває рану лівою рукою, а в іншій все так само тримає ніж.

"Чорт, я не збираюсь вбивати без оплати!" — обурююсь я в голові.

Але треба щось робити… Я не дам їм вбити її, раз вони так вчинили зі мною. 

З такою думкою я кажу вголос пару ласкавих слів про тих, хто не платить за свої замовлення і закидую зброю в спеціальну сумку, після чого ховаю на даху. 

Швидко біжу вниз. Фізична натренованість дозволяє мені дістатись до провулку за лічені хвилини. Сподіваюсь, що вона все ж втекла, або принаймні не постраждала.

Але коли я зазираю за кут будівлі, то раптом дівчина вискакує прямо на мене.

— Там чоловіку погано, треба допомогти, — каже, кліпаючи віями. — Я вже викликала поліцію, але боюся, що вони будуть довго їхати…

— Ти правда така тупа, чи прикидаєшся? — все ж виривається у мене.

Якщо вона викликала поліцію, це просто… У мене бракує слів. Я хапаю її за руку:

— Так, зараз ти йдеш зі мною, відмови не приймаються. Йдеш по своїй волі, або я тебе вирублю і потягну на руках, твій вибір? — питаю роздратовано.

— Може, я піду додому… — починає вона.

— Значить, вирубити… — зітхаю і хапаю її за руку, притягуючи до себе.

— Ні, я піду так, не треба! — вона злякано витріщається на мене. 

— Краще б ти так пішла коли я його підстрелив, бо він тебе збирався вбити, дурепо! Добре, ходімо, — тягну її за собою доволі грубо, але в мене нема ані сил, ані часу панькатись з цією дурепою… 

А якщо ви вже прочитали цю книгу, запрошую до  гарячої новинки!

Анотація до книги "Під прицілом італійської мафії"

Аля - колишня утриманка багатого чоловіка, яка захотіла втекти від нього та опинилася в смертельній небезпеці. Стас - її охоронець, котрий приховує таємницю щодо того, ким є насправді. Змушені втікати з України, ці двоє опиняються в Італії, на старій віллі, де збираються жити тихо, не привертаючи сторонньої уваги. Але Аля випадково опиняється в полі зору місцевих мафіозі. І на неї знову починається полювання...

Оновлення - щодня о 19.00!

Уривок для вас: 

— З ким ти розмовляв? — запитує вона. 

— З батьками, — я махаю рукою. — Та все одно, вони як завжди, — дивлюсь на неї і помічаю на її обличчі легку стурбованість. — Все в порядку?

— Нічого особливого, якийсь хмир причепився на заправці, але я його відшила, — махає рукою вона. 

— Ти дуже красива, не дивно, що він причепився, — я усміхаюсь. — Але раптом що ти завжди можеш покликати мене і я його точно відшию, та й так, що мало йому не покажеться, якщо буде надто наполегливий.

Ми з Алею через всі ці проблеми з її колишніми і нашою втечею в Італію особливо не встигли якось просунути наші стосунки. Насправді, я навіть не знав, чи подобаюсь їй саме як чоловік, а не просто як друг через те, що вона мені вдячна…

 — Он, до речі, він власною персоною, — хмикає вона. — Я не думала, що поїде за мною, але це справді він…

Я бачу, як до нас наближається червона спортивна ферарі, а за кермом сидить молодик італійської зовнішності, вдягнений дорого, а ще… З його одягу та перстнів на пальцях складається враження, що він якийсь мафіозі. 

— Гей, дівчино, кидай свого безхатька і давай в машину, розважимось, я тебе в образу не дам, — каже він англійською, якою володіє на диво добре. 

— Вибачте, але в мене інші плани, — відповідає Аля теж англійською. 

— Дону в Італії неможливо відмовити, — продовжує він.

— Ми поспішаємо, — кажу я, обіймаючи Алю за талію. — Пошукай собі іншу, дон. А ця дівчина — моя. 

— Ти ще пожалкуєш, що не віддав її по-хорошому, — шипить той "дон". 

— Алю, сідай в машину, — я проводжаю Алю до переднього сидіння і відчиняю перед нею дверцята.

— Італійські дороги небезпечні для туристів, — говорить мужик нам вслід...