Два з половиною роки тому — Артуре, мені потрібен проєкт нового будинку. Ось, я тут накидав вимоги. Усе вже в тебе на пошті… — повідомляю другу, і той відкриває мій лист. — Пристойний список… Артур уважно

Іще раз привіт! Сьогодні моя книга Пристрасть червоної троянди потрапила до віджету набирають популярність. Дякую всі за цікавість до історії Кіри та Кирила. Тому я вирішила додати фінальні розділи книги. Також

Всім привіт! ❤️ З моменту завершення моєї останньої книги минуло вже 12 днів, і так трапилося, що я не можу так довго відпочивати від книг і цієї платформи. Тому вирішила написати вам допис-подяку та зробити невеличке

Друзі, я вирішила створити групу в телеграм, де додаватиму візуали до книг і ділитимусь процесом написання книг, думками, жартами і т.д)) Загалом, запрошую вас доєднатися до моїх соцмереж, якщо маєте таке бажання ❤️ ✨️ Інстаграм,

Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.