Трішки майбутнього епілогу + рекомендація

Вітаю, любі читачі!

Завтра “Моя ненависна кохана” буде завершена. Вже працюю зі своїми музами над епілогом. Довелось трішки поплакати, але не лякайтесь, Хеппі Енд – то те, без чого я не пишу.

Принаймні поки що)) 

Також нагадую, що після передплати завершена книга коштуватиме дорожче, а також якийсь час буде в статусі ознайомчого фрагменту, тож зараз саме час познайомитись з героями, якщо цього ще не зробили. 

Уривочок з епілогу: 

... Весь місяць все спілкування з батьком зводилось до смс: “Тобі щось потрібно?” і відповіді, що потрібно поговорити зі мною. Та я до сьогодні так і не наважився побачитись з ним. А тепер і вибору не маю, пообіцяв відвезти його на поїзд та оплатити рахунок доглядальниці. 

Тільки заходжу в палату, батько блідне і простягає до мене руки. 

– Що я можу зробити, щоб ти мене пробачив, синку? 

Мовчки проковтую оте “синку”. Він ще надто слабкий, щоб знати правду. Але й цікавить мене дещо інше. 

– Поверни “Росинку” Іїному батькові. Він в неї душу вклав, а ти – зруйнував і запустив. 

– І це допоможе пробачити? 

– Чесно – ні. Але я принаймні почну поважати тебе, за чоловічий вчинок. 

– Я повернусь додому і почну переоформлення. 

– О… – не чекав я, що він так швидко здасться. – В тебе вдома є… хтось, хто…

– Немає. Я зустрічався з одною жінкою, але не склалось. Емма теж не хоче мене бачити. Як і Ліза. Як і ти, так? 

– Ти знаєш мою позицію. До того ж я зайнятий. В мене через тиждень весілля. Якщо хочеш, приїжджай… – останнє вирвалось само. Я зовсім не хотів його запрошувати, але… Щось шкребе в серці. Хоч і не батько він мені, і тепер майже чужа людина, але колись… колись було й хороше. Тільки дуже мало… А на весіллі вести під вінець нас з Ією буде мій вітчим… і її батько, що дійсно був з нею поряд весь час. 

Прощання не затягуємо, я навмисно приїжджаю на вокзал за кілька хвилин до потяга. Хвилини на пероні – найважчі, хочеться, щоб їх було якомога менше. До того ж в мене сьогодні ще одне прощання. Набагато болючіше…

***

Але це не всі новини) 

Завтра з'явиться моя новинка. Вона буде в жанрі жіночого роману, без ноток детектива, але… хто зна куди заведуть музи далі)) 

Хто читав мою “Маму на годину”, думаю зрадіє варіанту з татом) Книга буде пов'язана з завершеною історію не героями, а ситуацією,в якій вони познайомляться. Там буде інтрига, харизматичні герої, трішки гумору та пригод. Підпишіться на сторіночку, щоб не загубитись)

***

І ще хочу поділитись з вами  новинкою в досить незвичному жанрі від молодого, але дуже перспективного автора Макса Коріна. 

Хто бажає динаміки і екшену, точно не залишиться без бажаного) 

"Емоцаріум. Експеримент щастя"

Нас п’ятеро. Ми не пам’ятаємо своїх імен, хто ми та як опинилися у цьому місці.

Навкруги суцільні руїни. У нас нема з собою ані їжі, ані води, а з техніки лише напівзламаний андроїд.

Та найголовніше інше.

Ми всі чудово розуміємо, що потрапили в пастку.

кіберпанк пастка боротьба за виживання

Приємних вражень!

І нагадую про свій Тг-Канал та інстаграм. Щоб підписатись на сторіночку – натискайте картинку соцмережі.