Навіщо вести ту, що подобається, до своєї коханки?

Привіт! Навіщо везти жінку, яка подобається, до своєї коханки? От настільки дивно сьогодні вчинив Радомир. Якщо не читали сьогоднішню главу книги "Охоронець у спадок" - ласкаво прошу. Відповідь отримаєте згодом, а поки маєте час про це добренько подумати. Можете ділитись здогадками в коментарях, або тисніть на арт, щоб потрапити на сторінки любовно-детективного роману, бо відповідь на питання буде в майбутніх главах.

Арт до сьогоднішньої глави:

Фрагмент:

Але як тільки заходжу в кімнатку, на яку мені вказали, лише на мить лягаю на ліжко, але згодом знову підриваюся. Допитливість бере своє – і я припадаю до щілини дверей, щоб поглянути, чим займаються ці двоє. 

“Невже я ревную Радомира?” – запитую сама в себе, але зізнатися у цьому не так вже й просто.

У щілині помічаю, що Рад п’є з пляшки, сидячи на дивані. Щоправда, не вино, а щось інше, чого не було на столі. І Адель повільно підходить до нього й сідає поруч, закидаючи ноги через Рада. 

“Хвойда!”

Вони тихо спілкуються й випивають. У якусь мить приміщенням розливається її дзвінкий сміх. 

“Досить!" - змушую себе... (далі у главі)

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Візуал ✨️✨️✨️
❤️ Візуал до 35 розділу книги "Ставка на хижака". ❤️ Образ Вікусі і Дем'яна на благодійному заході ✨️ ✨️✨️✨️ Уривок: — Сьогодні тут благодійні ігри, — пояснює Дем'ян мені на вухо. Від його гарячого
Лпм — Листопадовий Проблемний Марафон
Ну що, мої любі, запускаємо листопадовий марафон ❤️ ЛПМ — ЛИСТОПАДОВИЙ ПРОБЛЕМНИЙ МАРАФОН Система проста: одна ваша книга → дві книги інших учасників → читання → коментарі під час читання → підсумкова рецензія
Руки-ноги цілі...
Вітаю, мої любі читачі!❤️❤️❤️ Події в моїй історії Я ОБРАВ (НЕ) ТЕБЕ набирають дедалі більших обертів! Мар’яна вже не кричить, але дихає ще важко. – Ну, хоч боргу в тебе немає. Посміхаюся. –
Книжковий Tinder: шукаємо метч для своєї книги ❤️
Так, я знову придумала херню. Але цього разу без таблиць, дедлайнів, розподілів і мого нервового тику від перевірки, хто кому що дочитав. Після «Прочитай мене» захотілося зробити щось простіше й спокійніше. Таке, куди
200 підписників - маленька перемога))
Ну що, мої любі, у нас тут маленький ювілей! Нас уже 200! Двісті людей добровільно натиснули кнопку «Відстежувати» й тепер змушені спостерігати, як я пишу книги, вигадую нові, періодично сварюся з власними персонажами
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше