Навіщо вести ту, що подобається, до своєї коханки?

Привіт! Навіщо везти жінку, яка подобається, до своєї коханки? От настільки дивно сьогодні вчинив Радомир. Якщо не читали сьогоднішню главу книги "Охоронець у спадок" - ласкаво прошу. Відповідь отримаєте згодом, а поки маєте час про це добренько подумати. Можете ділитись здогадками в коментарях, або тисніть на арт, щоб потрапити на сторінки любовно-детективного роману, бо відповідь на питання буде в майбутніх главах.

Арт до сьогоднішньої глави:

Фрагмент:

Але як тільки заходжу в кімнатку, на яку мені вказали, лише на мить лягаю на ліжко, але згодом знову підриваюся. Допитливість бере своє – і я припадаю до щілини дверей, щоб поглянути, чим займаються ці двоє. 

“Невже я ревную Радомира?” – запитую сама в себе, але зізнатися у цьому не так вже й просто.

У щілині помічаю, що Рад п’є з пляшки, сидячи на дивані. Щоправда, не вино, а щось інше, чого не було на столі. І Адель повільно підходить до нього й сідає поруч, закидаючи ноги через Рада. 

“Хвойда!”

Вони тихо спілкуються й випивають. У якусь мить приміщенням розливається її дзвінкий сміх. 

“Досить!" - змушую себе... (далі у главі)

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Точка зриву
До цього Айзеку доводилося шукати силу Персня. Відчувати метал. Зосереджуватися. Вгадувати межу, за якою настане виснаження. Цього разу нічого шукати не доведеться. Одна мить змінює все — і світ навколо раптом перестає
Марафон: взаємне читання за вподобаннями❗️❗️❗️
Друзі, привіт❗️✨ Знову розпочинаємо марафон, який полюбився багатьом авторам та читачам. Його мета — взаємне читання, підтримка авторів та знайомство з новими книгами. Але без плутанини, без нескінченних
Моя книга офіційно на конкурсі
Вчора мою книгу Дубовий гай офіційно прийняли на конкурс. Чесно я дуже хвилювався, але тепер починається новий етап цієї історії. Дуже сподіваюся на вашу підтримку і тримаю кулачки. Як то кажуть. Потрапити до
Ми це зробили!
Ми це зробили! ? ГРАН-ПРІ НАШЕ! Друзі, у мене просто бракує слів, а серце вилітає з грудей! Моя книга здобула перемогу в конкурсі й отримала найвищу нагороду — Гран-прі! Коли я починав писати цей твір, то навіть уявити
Чи може чат-бот замінити психолога?
Поговоримо, як він справляється з реальними людьми? Також якщо раптом комусь подобається те, що я пишу/писала, ви завжди можете знайти інші моі твори через Гугл або соцмережі. Тим паче, що на своїй сторінці
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше