"Пограй зі мною" - історія незвичайного кохання!

Любі друзі, сьогодні хочу розповісти про свій роман "Пограй зі мною"! 

Анотація до книги "Пограй зі мною"

Ярослав: "Вдень я спадкоємець і найзавидніша партія для всіх краль міста, а вночі я розпоряджаюсь чужими долями і вбиваю тих, кого мені замовили. Але одного разу клієнт відмовляється платити прямо перед тим, як я беру ціль на мушку... Саме в цей момент до цілі підходить якийсь наркоман з ножем... Але я впертий, і не дам її вбити нікому. Раз мені не заплатили, вона буде жити..."

Даніела: "Я випадково дізналася, що в аптеці, де я працюю, виготовляють дещо незаконне. І це мало не стало для мене фатальним, адже власник аптеки наймає кілера, щоб прибрати небажаного свідка... Та щось пішло не так. І замість того, щоб стати жертвою кілера, я стала його коханою..."

УРИВОК ДЛЯ ВАС: 

Коли я розплющую очі, то бачу, що лежу просто на підлозі в якомусь незнайомому приміщенні без меблів і без вікон, тільки під стелею світиться лампа денного світла. Пробую піднятися на ноги, але в голові все паморочиться так, немов я довгий час без перерви каталася на каруселі. Знову сідаю на підлогу, і відчуваю, як щось боляче смикає мою руку. Перевівщи погляд на зап'ястя, помічаю на ньому браслет наручників, а другий браслет прикріплений до батареї опалення. 
Перша моя думка — що треба якось зняти ці наручники і звільнитися. Я пробую їх просто стягнути з руки, звичайно ж, нічого не виходить. Тоді роблю спроби розігнути ланцюжок чи відкріпити другий наручник від батареї, але так само безуспішно. 
— Не старайся втекти, все одно це тобі не вдасться, — чую над головою чийсь голос і злякано озираюся. 
Наче тільки що в кімнаті було порожньо, але тепер звідкись з’явився мій колишній шеф. Я бачу в дальньому кутку кімнати двері, мабуть через них він увійшов, а я була так зайнята спробами порятунку, що навіть не почула його кроків. 
— Відпустіть мене, — кажу я. — Я нікому не розповіла про те, що бачила, і не розповім…
— Ну, вже пізно відступати,  — він зітхає.  — Дурепа, ну нащо ти полізла туди, куди не треба? Мені тебе навіть трохи шкода. 
— Я можу переїхати кудись в інше місто, — кажу я, відчуваючи, що в мене всередині все холоне. 
— Ти не відчуєш болю, і мучити тебе теж ніхто не буде, — каже шеф заспокійливим тоном. 
— Але чому ви мене хочете вбити?  — я вирішую протягнути час. Хтозна, чи Яр знайде мене, хоч я і кинула тоді на доріжку свій браслет, але ж його міг підібрати хто завгодно… Золотий браслет — такий собі знак, але в мене більше нічого не було такого, що б він точно упізнав…
— Ти — свідок, я маю позбутись тебе особисто, раз інші не можуть. А ще, радій, твоє тіло може врятувати декілька життів, — він усміхається. 
— Що ви маєте на увазі?  — перепитую я. 
— Ти молода, не куриш, можливо навіть не пʼєш, — він знизує плечима. — У тебе ідеальні органи для трансплантації...

Приємного читання та гарного настрою! Оновлення щодня о 20:00!

Після завершення ціна на книгу зросте, тож купуйте її поки не завершилася передплата!

А також запрошую до своєї безкоштовної книги "Палай зі мною"!