Дружина Темного Лорда - візуалізації

Вітаю!

Вже більше, ніж тиждень, у книги "Наложниця Темного Лорда" є продовження - "Дружина Темного Лорда" (18+). Тож, якщо ви чекали на початок публікації, але пропустили його - запрошую до новинки!

А для тих, хто вже читає - трохи згенерованої візуалізації до останніх оновлень ;)

Земля палає під ногами. Я йду по ній, але майже не торкаюсь. Попереду мене — дерев'яне крісло, більше схоже на трон. Я йду босоніж, і кожен крок опікає мої ступні болісним жаром. Але я вперто прямую до цього трону, і лише підіймаю поділ чорної сукні, що стелеться майже до самої землі. Голову тягне вниз, ніби на ній знаходиться щось важке. Тяжко дихати — груди стискає жорсткий верх сукні, прикрашений складним візерунком. Краєм погляду я помічаю чи то комір, чи то якусь прикрасу, що охоплює мою шию твердим і незручним нашийником.

І коли я нарешті дістаюся трону та сідаю на незручне жорстке сидіння, мене охоплює полум'я. При цьому я ніби бачу себе зі сторони — у сукні з довгим подолом та жорстким ліфом, у прикрасі — чи то нашийнику, чи то химерному комірі, відокремленому від рукавів сукні. І з масивним вінцем на голові. Посеред його сріблястих завитків тьмяно червоніє великий дорогоцінний камінь.

Темна Леді. Здається, так мене назвав чаклун, коли взяв дружиною?

Так, тепер я виглядаю цілком відповідно цьому званню.

Останній сон здається найдивнішим. В ньому я бачу чоловіка з довгим рудим волоссям, що стелеться по його плечах, наче язики полум'я. Він не здається молодим, але й старим не виглядає. Неможливість визначити вік мене відверто дратує, але це відчуття швидко поступається іншому — тривозі.

Він ледь помітно усміхається.

Ця усмішка здається мені водночас щирою та оманливою. А ще — він одягнений у вбрання жерця Пресвітлої. Білосніжна тканина, оторочена золотом. Чоловік простягає мені руку — я помічаю, наскільки довгі в нього нігті — і мені ледь вдається втриматися від того, щоб не торкнутись кінчиків його пальців у відповідь.

Чоловік примружується, і я помічаю, які в нього незвичайні очі. Жовті… Хоча, ні — скоріше золотаві. З вертикальними овальними зіницями.

Мені стає страшно. 

Продовження - у книзі "Дружина Темного Лорда", до якої я теж додам ці зображення))

Тихого й теплого дня вам!