Понеслась!

Вподобавши вчорашню дискусію про способи правильного вираження шокового стану героїв, я вирішила, що мені дуже подобається тема граматики)))
А отже час від часу планую і далі щось подібне.

Якщо у вас є цікаві ідеї чи зауваження — ласкаво просимо, буду дуже рада. Адже мовне питання зараз чи не найбільше перетворюється на суцільне мінне поле. А з переходом багатьох авторів з російськомовних текстів та сайтів на наші рідні виникла потреба в якісних текстах (при чому хорошого редактора чи просто бету собі не кожен може дозволити). Тому давайте допомагати один одному! Без лишньої агресії, вона нікому не потрібна і ніколи не викликає бажання до такого прислухатись.

Сьогоднішньою темою буде помилка, що часто зустрічається мало не в кожному другому тексті, а то й частіше.
Мова піде про той же улюблений місцевий відмінок іменників у множині.
Автори у своїх текстах вживаючи дані іменники з прийменником "по", часто помилково використовують вкінці -м. Тоді як правильно буде вживати -х. Дехто це робить орієнтуючись на москальські правила, які глибоко засіли після стількох років зросійщення. А от інші, навіть у бажанні дотримуватись правил української мови, просто губляться у відмінках, вважаючи що це Давальний (кому? чому?), тоді як насправді це все ж Місцевий (на/по кому?; на/по чому?). Як приклад:
По руках (а не "по рукам")
По сумках (а не "по сумкам")
По полицях (а не "по полицям")
По обличчях (а не "по обличчям") і тд.

Звертайте, будь ласка, на це увагу.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Наталя
01.10.2023, 15:30:08

Гарна можливость по книгам вивчити мову!Дякую .

Інші блоги
Новий розділ
Якби я вміла правильно розплановувати тиждень — наступний розділ був би по графіку. Через день. Але хороший настрій, наявність натхнення та ракетна небезпека роблять свою справу ? (геть не смішно ?) Тому оновлення
круто
в мене вже 190 чітачів
Її погляд.
Вітаю, любі букнетівці! Запрошую на оновлення "Моя ЗНАЙДА", яке уже у ваших книжечках: Після вибору імен ми більше ні про що не розмовляємо. Лише обмінюємося глибокими, проникливими поглядами, сповненими сенсу.
Мене тягне до тебе
Роман "Там, де завмирає пульс" для мене — не просто історія кохання. Це своєрідна сповідь. Можливо, ця історія народилася з реального життя. А можливо, це лише гра уяви, у якій приховано трохи більше правди,
Візуал 16 глави (не) хочу твого друга
— Владе?!— здавлено прошепотіла я, стискаючи краї халата на грудях. — Що сталося? Діма ж уже пішов спати... Чого ти повернувся? Він не сказав жодного слова. Замість відповіді Влад зробив один швидкий, владний
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше