Фентезі Маркізи де Бюсі “Криваві вісімнадцять” https://booknet.ua/book/krivav-vsmnadcyat-b318291 заводить читача в українську бувальщину, де поряд зі звичайними людьми живуть мавки, мольфари, відьми, вампіри і всяка різна нечисть. В цьому світі можна отримати надприродні сили, але за них духи вимагають чималу ціну.
Батько Амалії спас їй життя, проте мало не згубив доньку, бо відплачувати за допомогу прийшлося їх самій. Як наслідок Амалія перетворилася на чудовисько, що п’є людські душі. Аби не плід любові в її утробі, то пропала б її душа зовсім.
Чудовий темний сюжет. Чи прикрашає його еротика? Темні оргії з участю мавок виглядають достатньо сильно, а от перший сексуальний досвід юною Амалії мав би бути противагою тим оргіям. То, мабуть, вампірська кров завадила зробити його трохи ніжнішим. Мало не сама накинулася юнка на закоханого Генріха)
До речі: чому Генріх? Більшість героїв мають слов’янські імена. Типове німецьке ім’я, приблизним аналогом якого серед слов’ян є Геннадій або Георгій.
Українська мова гарна, подекуди із специфічною будовою речень, від якої можна отримати задоволення. Хтось від опису оголених “прутнів” і “пиптиків” збуджується, а я про задоволення від української мови. Проте одне одному не заважає)
Тільки фрази деякі заважають. На кшалт:
“крива кардіограма блискавиць”
“обернув її стан на дев’яносто градусів”
“підкачаний торс”
“а в нас квитки у перший ряд”
Бо мова йде про місцевість і час, коли про кардіограму і близько не чули, кути у градусах не міряли, в кінотеатри не ходили та в спортивних залах не качалися.
Крім головних героїв, у творі є чимало героїв підтримки, кожен з яких зіграв свою невеличку роль більш менш вдало. Чарівна Діана, дбайливий Тимофій, зловісний Ростислав і віддана Василина. Інші промальовані штрихами і запам’яталися менше.
Загалом вийшла доволі яскрава, місцями страшненька оповідка, що прочинила віконце в українську міфологію.
Дякуємо за це автору.
Відгук написаний в рамках марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457
2 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудова рецензія, щиросердечно дякую. Генріх, о Генріх, мені захотілося додати до сюжету такого колоритного героя з неукраїнським іменем, як родзинку) щодо фраз, мерсі за зауваження, певно трохи злітала з орбіти, адже вони і дійсно звучать дещо сучасно)
Тетяна Гищак, батько Геріха воював проти татар і турків, очолював військовий загін, в романі є коротенька історія про нього, власне через один із його походів весь рід було проклято вампіризмом і не тільки його рід а й поплічників що з ним воювали, старий мав звання і регалії, мав власний замок і землі, думаю кінці можна віднайти десь там) але ваша ідея гарна , дякую
Хм, оригінальна річ напевно. Ще такого не зустрічала. Цікава рецензія. А німецькі імена в україні є. Як і етнічні німці. На півдні колись цілі села були з німецьким населенням.
Єва Ромік, Мені відгукуються ваші думки щодо етнічних німців) дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати