З "Вірою в кохання" прямуємо в "Храм"❤️
Вітаю, любі читачі!❤️
Сьогодні до кінця доби діє знижка на першу частину завершеної дилогії, роман
Історія, яка змусить повірити в силу справжнього кохання та закохає вас у головного героя, то вже гарантовано))
Квапливо спустивши з плечей халат скинула на підлогу. Переступаючи річ повернулася до Бурі й швидко, доки він не передумав, почала звільняти ґудзики з петель на його сорочці. У ці миті почувалася божевільною, здвигнутою на всю голову на ньому, бо думала лише про те, що жадала бути на місці цієї клятої одежини, котра завжди мала доступ до його тіла й невагомими дотиками цілувала плечі.
Коли, нарешті, із застібками було покінчено, не стримала захопленого видиху, пробираючись під поли сорочки. Провела долонями широкими плечима, спустилася до оголеної грудної клітини, вкотре зачаровуючись тренованим міцним тілом.
Ще нічого не зробила, але вже чула, як сповільнилося його дихання, стало глибшим та важчим. Коханий був напруженим, здавалося, що м’язи перетворилися на сталь. У його очах палала пожежа, і Віра згорала в тому кострищі до тла, до кожної клітинки тіла, до кінчиків пальців.
А якщо ви вже знайомі з історією кохання Руслана та Віри й вона вам сподобалася, тоді вам точно варто зазирнути до роману "П'ятий із його гріхів", яка розповідає про друга Руслана, Костянтина, і... скажу я по секрету, це той герой, в якого я закохалася, як автор, не менше, ніж в Руслана))❤️
"Гріхи" завершені, але саме зараз я активно працюю над другою часиною дилогії про Костю, роману
Тут події тільки набирають обертів, але я обіцяю, що емоційно це буде не менш шалено, аніж в "Гріхах", бо окрім боротьби за кохання, головні герої зіштовхнуться ще з купою складних ситуації та перешкод. У свіжому оновленні, наприклад, в Костику бореться дві особистості: Костя-батько та Костя-люблячий чоловік. І це тільки перший етап тої боротьби, далі точно буде складніше...
— Костя, дитині цього не поясниш. Я розумію твоє бажання діяти, але ти більше не сам. У тебе є син, який потребує тебе. Для нього важливо отримувати любов своєї, нехай і дивної, але родини. Усіх її учасників, — рішуче нагадав Антон, повертаючи в реальність, де в Крапівіна лишалися обов’язки. — Якщо зараз підеш, більше не дивуйся та не ревнуй, якщо він тепліше ставитиметься до мене.
— Звідки ти?.. — чоловік остовпів, ошелешено втупившись на друга. Той бив по найболючішому, чітко в самісінький центр та по тому, що сам собі боявся визнати.
Хочете більше спілкування з автором? Підписуйтесь на мій телеграм-канал
Слідкувати за автором на Букнет Instagram Facebook
Група для авторів та читачів на Facebook
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДійсно постійно закохуюся в твоїх героїв)) і при чому тепер вже не тільки у позитивних, але й негідників))
Юлія Міхаліна, Мені вже страшно)))
Одна книжка карколомніша за іншу! Ну, майже)) Бо попередню вже встиг пережити, а нову треба переживати наново)) Про чоловіків промовчу: почуваюсь такою собі султаншею, котра гарем завести вирішила, оскільки вибрати когось одного важкувато... А в мене ще й свої є)))
Юлія Міхаліна, Не все ж чоловікам)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати