Привітулі сонечки. Хочу залишити рецензію на роман Єви Ромік "Сестра-ходжатка" та знайда дракон 

https://booknet.ua/book/sestra-hodzhatka-ta-znaida-drakon-b399150  відповідно до умов марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457?thread_id=41610153&ccom=41610483#41610483

Що ж можу одне сказати точно, я ще й досі знаходжуся під враженням. Дуже люблю тему драконів і вірю в те, що якщо людина поєднається із своїм власним драконом, то відкриє в собі колосальну силу. 

В романі Єви Ромік, це злиття відбулося. І кожен з героїв відкрив в собі свою незвідану сторону.

Я ковтнула роман рівно за пів доби. Дуже полюбився мені Джой, разом із ним я перепрожила його шлях від немовля до чоловіка. Відчула надпотужну чоловічу силу і потенціал, але за кожним сильним чоловіком (навіть якщо він дракон) стоїть не менш потужна жінка.

В Зої автор об'єднав найкращі риси якими може володіти жінка, і якщо відверто я ними смакувала все читання.

Щодо Асіат і Сандера можу зауважити одне, вони один одного вартують. Характерна пиха і зверхність межує з справжньою батьківською любов'ю і відданістю, що в наш час явище рідкісне. Вони дійсно половинки одного цілого, і темне і світле, і це все в них домінує водночас, і в тому домінування є і баланс.

Сюжет доволі цікавий, неординарний і інтригуючий.

Мені гарно вдалося уявити героїв і навіть віртуально до них доторкнутися.

Гадаю автору вдалося засіяти зернята благородства, справжнього кохання і відданості, відваги і цілісності в романі, вдалося підкреслити справжність у безумстві і буденності. Гарно і об'ємно описана лінія сюжету з дітками, адже саме діти є нащадками і цвітом нації, бо всі ми родом з дитинства... І маленький Кай з великою драконячою душею є тому підтвердженням...

Однозначно рекомендую до прочитання тим хто полюбляє фентезійно-романтичні нотки....