Рецензія на роман Маркізи де Бюсі  "Шеррі Блей"

Для МАРАФОНУ Тетяни Гищак. 

З автором під ніком Маркіза де Бюсі стикнулася вперше,  мене зацікавила її рецензія, подана в рамках  марафону, тому я обрала для читання саме її книгу. 

Дія роману відбувається у майбутньому, через пів тисячоліття від нашого часу. У світі править бал так звана Система, яка підбирає пари для одруження. Одружитися поза Системою неможливо, а спроба обдурити її карається довічним ув'язненням. Головний герой роману, Блей, постраждав від вибору Системи. Жінка, запропонована йому, п'ять років чатувала на його статки і нарешті домоглася свого при розлученні. Через неї Блей позбувся роботи, житла і своєї долі акцій в підприємстві. Відразу після розлучення Система починає  пошук нової жінки для нього, і тут Блей підмовляє свого друга втрутитися і обдурити Систему. Він хоче сам обрати собі дружину, незважаючи на те, що це злочин. Вибір його падає на Шеррі, також розлучену, попередній шлюб якої тривав лише три дні. Він звертає увагу на її автобіографію, але основним критерієм при виборі стає все ж таки зовнішність дівчини.

Книга цікава,  сюжет розгортається неспішно, відкриваючи різні сторони життя світу майбутнього. Тут є і не звично влаштовані житлові зони міста, поділеного за професійними ознаками, і не менш дивні особисті принципи його мешканців. Подружня зрада у цьому світі - норма життя, хоча офіційно вона засуджується. Про вірність не йдеться навіть у тих шлюбах, які вважаються вдалими. Так Фін, друг Блея, впевнений, що його шлюб чи не еталонний,  при цьому регулярно зраджує дружині з "гарячими" дівчатами. Брат Блея, Джим, не відстає від Фіна, хоча неодноразово стверджує, що кохає свою жінку, захоплюється її талантом і збирається заводити з нею дітей. Та й сам Блей, хоч і вважає себе закоханим у Шеррі, мріє про колишню коханку. 

Образи героїв, навіть другорядних, представлені в книзі доволі об'ємно. Але це стосується тільки чоловічих  персонажів. Жіночі, на жаль, набагато менш яскраві, навіть головна героїня нічим не виділяється на загальному фоні. Чоловіки показані у взаємодії, вони домовляються між собою, прикривають один-одного, щось вигадують. Для жінок автор обмежується переважно описами до того ж не дуже розгорнутими. Створюється така собі гендерна нерівність, яка ще більше підкреслює викривленні засади суспільства майбутнього. А ще помітила цікаву річ. Три основних героя - явний продукт свого суспільства. Вони настільки схожі між собою, що створюють враження єдиного образа. Те саме стосується їх жінок. Із чого виникає єдиний образ типової сім'ї, де подружжя поєднує щось нетривке і поверхневе, де не йдеться про жодну підтримку, де спільні діти - зайвий елемент. На противагу цьому сімейному образу наводиться інший, це старше покоління, батьки Блея та Шеррі. Ці сім'ї по-справжньому вдалі і не лише тому, що пройшли випробувагння часом. В них подружжя має спільну ціль життя  як то підтримка інтересів одне одного і турбота про дітей, нехай вже й дорослих.

На перший погляд здається, що основна ідея твору полягає в тому, що досягти  свого щастя, можна лише зробивши самостійний вибір. Я побачила в книзі  дещо інше. Не важливо, сам ти зробиш вибір чи ні, головне в будь якій ситуації залишатися людиною, виконувати взяті на себе зобов'язання і не йти на поводу у своїх ницих бажань. На жаль ніхто з основних героїв не відповідає цим критеріям людяності, навіть Блей, який ще не встиг зрадити  Шеррі фізично, але подумки вже з іншою.

Закінчується книга буцімто хепіендом - Систему обдурено, вороги переможені, але чи досягли герої щастя? Ні. І гадаю, що не досягнуть. Бо у всіх випадках, описаних в книзі, мова йде лише про кохання-ерос, тілесне бажання, і ніде про кохання-агапе, самопожертву. А саме ці два види кохання, об'єднавшись, і складають основу подружнього щастя. 

Тут не можу не відмітити один цікавий момент. Коли я брала книгу на читання, її назва виглядала як "ШерріБлей", але невдовзі автор змінила її на "Шеррі Блей". І це, на мій погляд, цілком слушно. Бо не склали головні герої одного цілого, так і залишилися окремими половинками.

Особливо хочеться відмітити хорошу мову твору. У автора чудовий стиль, який дозволяє повністю зануритися у оповідь. Я отримала неабияке задоволення від читання.

Із помилок (тут не йдеться про одруківки) помітила лише дві: 

"...шатенка з чорними очима і довгим смоляним волоссям" (можливо, брюнетка?) і "магнітно-резонансна терапія". Напевно в даному випадку мається на увазі не терапія, а томографія бо, судячи з тексту, мова йде не про лікування, а про дослідження, а слово "терапія" означає саме "лікування". 

Книга "Шері Блей" подається автором як сучасний любовний роман з присмаком фентезі, але на мою думку це не так. В ньому немає нічого притаманного жанру фентезі, а дія відбувається не в сучасному світі, а в далекому майбутньому. Гадаю, цей твір можна вважати соціальною фантастикою з елементами детективу та еротики. Призначений він для дорослого читача, а цікавий буде і тим, хто любить подумати над прочитаним і тим, кого приваблюють виключно еротичні сцени. 

Роман "Шеррі Блей" - перша спроба пера у автора. Надзвичайно вдала, мушу відмітити, спроба. Безумовно, кгига заслуговує уваги, вподобайок і розповсюдження, а сам автор - підтримки, тобто підписки. Бажаю Маркізі де Бюссі подальших успіхів у творчості.