Вітаю всіх!

Спершу я хочу подякувати своїм читачам за те, що ви залишаєтесь зі мною)) Завдяки вам я змогла злетіти до першого місця у бойовому фентезі! Для мене це дуже велике досягнення! Але без вас, без вашої уваги до моїх творів - цього б не було. Тому, я невимовно вдячна за те, що ви є й надихаєте мене на подальшу творчість)) Сподіваюсь, що не розчарую вас))

І невеличкий спойлер на опівнічну главу КРИЛ ХАОСУ:

Зіскочивши з аралеза, Конол помчав до фігури, що аж сяяла посеред ночі на краю плато. Він вже готовий був жбурнути в неї закляття, як вона озирнулась, й він так і застиг з піднятою рукою.

– Елос?! – ледве вимовив він на видиху. – Що за маячня?! – потроху опановував себе чоловік. – Хто ти є?!

Ззаду підскочили троє бійців:

– Командоре! Ґерта тут нема!

– Я не сліпий! – рикнув він на них. – Залиште мене!

Ті нерішуче переминались за його спиною:

– Ви певні?

Він навіть не відповів – лиш озирнувся, і їх наче здуло. Всі троє поквапно відскочили метрів на двадцять – наскільки дозволяла площа плато.

– Я не почув відповіді! – втупився розлюченим поглядом у жінку.

– А мені здалось – ти сам собі відповів, – спокійно усміхнулась вона. – Чи в тебе є ще якась знайома Елос?

Більше візуалів та цікавинок можна знайти у моєму ТГ-каналі.

Всім миру й злагоди)