Мої любі читачі, хочу порекомендувати вам новинку моєї колеги Марісси Вольф

ПОВЕРНУТИ НЕМОЖЛИВО

- Тобі ж подобається, як я тебе торкаюся? - веду губами по венці у неї на шиї. Так, як вона завжди любила.

- Н-ні, - відповідає миттєво, а сама тремтить від нетерпіння.

- Ага. Саме так я і зрозумів, – усміхаюся, продовжуючи свій шлях. - Мені зупинитись?

З губ Мії зривається розчарований стогін.

- Прошу… прошу! - шепоче плутано. І я відразу ж підкоряюся, повільно наближаючись до її вуст. Мія судорожно ковтає. - Зу-зупинися, прошу! - одразу приголомшує. І вмить вбиває своїм: - Гліб, я вже заміжня...

***

Кажуть, що розбите серце не склеїш. Особливо, якщо на друзки. Так, що уламки риплять під ногами.

Але й минуле не повернеш. Як не намагайся.

Кажуть, що кохання живе 3 роки. Не знаю. Натомість я точно знаю, скільки живе ненависть.

Промик від мене на "Полонянку шейха" kb25LKM1