Привіт вам, любі читачі. Я до вас із новнами. Невдовзі, книга "Психолог для психолога" піде на передплату. Сьогодні я займаюсь її вичиткою,тому ніччю проди не було. А так...Хотіла б вам пояснити кілька моментів, про які ви питали в коментарях.
Деякі читачі казали, що "війни феніксів", про які згадувалося впродовж цієї книги та серії "Відьми святої Інсанії" нагадували їм про нашу війну. Так, це реалії в яких ми з вами живемо. Я не акцентувала на них увагу, але не могла про це не писати. Як ви знаєте, я майже кожні вихідні їздила на схід, тому багато чого бачила власними очима. В тому числі і підбитий літак, котрий летів у моє вікно, із книги "Психолог для психолога" . Це дійсно траплялося зі мною.
Чому я вирішила трохи більше згадати про війну в цій книзі? Бо наболіло. Люди, в яких нікого немає на нулю ще можуть якось ігнорувати війну, але... ні, я не з тих. Плюс, хочу вас попередити, що гроші з продажу цієї книги підуть на двигун до волонтерської машини. Скажу чесно, я завжди намагалася відділяти прозу від війни. Моя війна завжди жила у віршах, але...їй там стало замало місця.
Я не чекаю захмарної підтримки чи захмарної допомоги, ні. Я лише хочу, щоб те, на що я витрачаю свій час, допомагало і читачам (настроєм), і моїй сімї. І я рада, що частина моїх читачів у Інстаграмі, підтримали мене. Дякую вам за це.
Бережіть себе та своїх рідних. Гарного дня)
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВійна торнулась кожну родину. Тому логічно, що це відображається у творах, навіть якщо там говориться про інший Всесвіт.
Тримаймося разом!
Війна з нами усіма. В серцях, душах, крові, смартфонах і снах. На жаль, вона стала для нас рутиною. Й, як рутину, її треба мовчки перемелювати, аби ми виграли. Аби ми вижили.
Ми разом з Вами. Війна у всіх болить. І ми всі маємо право про це говорити. Й допомогати нашим захисникам всіма можливими методами.
Дякуємо за Ваші чудові твори та все, що робите для нашої армії ♥️
Юлія Богута, ♥️♥️♥️
Війна, хоч як, та зачепила кожного з нас. Успіху тобі!
Юлія Богута, Або ж ховаються від цього, закриваючи навіть думки, але це все одно поруч з ними.
Успіху тобі, Юліє! Війна це не те, що залишає байдужим.
Інна Турянська (Innaturianska), Дякую тобі)
Не можливо жити в Україні так щоб війна не впливала на життя- думала я вам написати, а потім згадала багато всього що свідчить про протилежне (
Не знаю які слова сказати для підтримки, але я не можу забути про війну, про військових які там
Захищають мій спокійний день,про знайомого який зник безвісти і вся його сім'я вже збилася з ніг шукаючи його, а маленька донечка втомилася сумувати за батьком і всяке цьому подібне...це з нами назавжди - це усвідомлення
Дякую вам за вашу творчість!
Ирина З, Мій син теж сумує за чоловіком. Знаю, що це таке. Мої співчуття. Колись довелося отримувати дзвінок, що він помер. Навіть не знаю як пояснити ці почуття.
Нехай все виходить, Юль!❤️
Юлія Міхаліна, Дякую)
Війну неможливо ігнорувати, де б ти не був.
Успішної передплати!!!
Наталка Черешня, Дякую, Нато)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати