Сама звичайна казка

Ну що ж..От нарешті і здійснилася моя дуже давня мрія. Я написала свій перший любовний роман. Не сказати скільки я їх перечитала! Адже це завжди поглиблення у такий світ емоцій, у яскраві барви фантазії автора, а може і в свою)

У кожного з нас є такі мрії, дуже потаємні, які ти відкладаєш на потім. І все думаєш, що ну от після Нового Року чи на вихідних, чи коли дитина піде до школи. А ще ж постійно часу не вистачає. А потім хоп, а вже й справді немає ні часу, ні сил, ні натхнення.

Тому я вирішила щось змінювати. І написала такий роман, який сама би хотіла прочитати. І мої герої живуть там своїм власним життям, тому я ніколи не знаю, а що буде з ними далі?

Дякую моєму чоловікові, який сподвигає мене на такі божевільні ідеї.

Дякую моїй подрузі Насті, яка такий же фанат книг, як і я. 

А також дякую всім хто заходить на сторінки моїх книг, переживає разом з моїми героями, комментує і дає натхнення йти далі.

Робіть у житті свою казку!