Знову на мітлі)))

Друзі привіт)))

Історія онуки улюбленої вашої відьми повернулася. Марта знову на мітлі, так би мовити, і готова до подальших пригод. Прошу вибачення за цю невеличку перерву.

Книга виходитиме щоденно об 11:00, як виходила.

Книгу "Знаюча: Кров не вода" можна читати за активним посиланням унизу

Читати

Анотація до книги:

Коли зростаєш далеко у нетиповій родині, де усі володіють магічними здібностями, при цьому сама являєшся звичайною дівчинкою, мимо волі почуваєш себе нестандартним, чи радше кажучи зайвим дитям.
Марта знала, що бабуся зв'язала чомусь їх із братом сили, які Деус частково все-таки має. Здогадувалася, що відговірки старої про "нормальне життя" лише фарс, яким вона щось приховує.
Коли Марта нарешті повертає свій дар собі над її життя і життями сотень людей нависає смертельна небезпека. Випробування на міць почалося. Юній знаючій доведеться пройти складний шлях можливо навіть у саме Пекло, якщо не гірше.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна
28.08.2023, 16:24:00

Крута новина) Беруся до читання)))

Наталі Паррел
28.08.2023, 17:01:48

Анна, Приємного читання))

Інші блоги
Новини
Ось мій Ші в костюмі для Геловіну.
Малюнок
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення малюнка у ваших книжечках: Чорт, горло стискає вмить, і образа на життя знову норовить вийти назовні. Я роздратовано заплющую очі, лише на мить відводячи погляд від чоловіка, якого
Я знову пропадаю...
Я знову пропадаю, але цього разу з поважної причини. Якщо ви помітили, що мене стало менше на Букнеті, то ні, я не забула ні про вас, ні про «Ризик». Просто зараз більшість мого часу забирає друга книга. І, повірте, Ніколь
Привіт, світ! Давайте знайомитися✨
Вітаю всіх, хто завітав на мою сторінку! Мене звати Mira Dark, і сьогодні особливий день — я наважилася випустити у світ свою першу історію «Там, де пекло безсиле». Це оповідання народилося з любові до похмурих легенд,
Візьміть трохи затишку від цього розділу.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Відкидаюся трохи назад, спираючись на руки, і розглядаю передпліччя та біцепси Кіліана, поки він починає гребти. Тихе озеро виблискує на сонці,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше