"Засновано на реальних подіях", або що ви читаєте.

Вчора в мене сталася неприємна, але при тому дуже цікава дискусія з читачкою щодо "реальних історій" і викревлення інформації в романі "Біль в мені", а саме медичні моменти і діагноз героїні, які поставили під сумнів реальність всього роману в очах цієї людини. 

Щоб у інших читачів не виникало тем для подібних дискусій, хочу пояснити кілька речей.

1. "Засновано на реальній події" - це означає, що в основі лежить реальний сюжет, але передає його автор, який може додати свою особисту думку щодо сюжету, художньо оформити події і навіть додати епізоди, сцени і додаткові сюжетні лінії, але все це в рамках основної реальної сюжетної лініїї. Іншими словами, книга, заснована на реальній історії не означає дослівну біографію героїв, а є баченням автора цієї історії.

2. Скільки вигаданого?

В моїх романах вигаданого майже не було. Наприклад, "Розбивши її життя" має художнє оформлення села. Для опису використовувала своє село, де проводила кожне літо у бабусі.

В "Гутен Морген" трохи прикрашена, але цілком реальна сюжетна лінія Марини і її батька.

"Двісті двадцять два" - взагалі автобіографічне оповідання без жодних прикрас.

А от в "Біль в мені" мені дійсно довелось писати медичні сцени самостійно. Вчора мені закинули, що я не сфотографувала діагнози і історію хвороби, але на мою думку це було б занадто. Крім того, спочатку я взагалі не мала на меті писати медичні деталі, тож за два інтерв'ю з героєм і одне інтерв'ю з героїнею (яка до речі знову на візку, але про це в кінці книги) в мене навіть думки не виникло перевіряти її діагноз! Це по-перше. По-друге, це не етично, як на мене, просити у людини з обмеженими можливостями докази того, що вона сімнадцять років сиділа на візку, а потім встала і пішла. Як на мене, доказом є Матвій, якого я бачила особисто, живим здоровим, завдяки Ру. Я звикла вірити людям. Якщо є сумніви, не вірте, не читайте, не платіть гроші за мої книги, живіть своїми чорно-білими впевненостями й надалі. Я не маю жодного бажання комусь щось доводити. Да - да, ні - значить, що ні.

Але. З героями роману немає зв'язку майже рік, мені відомо, що всі живі, де хто, і все. Тож коли дійшла справа до продовження написання роману, я дійсно взяла на себе зайву відповідальність за опис медичних сцен. Я не медик, а програміст, тож визнаю свою некомпетентність і необізнаність в медицині. Ці епізоди вийшли заслабі та викликають сумніви. Ок, логічно. Але суть роману полягає не в тому. Харуна - дівчинка, яка з дитинства має безліч перепон на шляху до своєї мрії. І книга про те, як вона через власний біль (не тільки фізичний) досягає мети і стає щасливою.

3. Ще один закид - спроба хайпонути під тегом "реальна історія". Якщо 29 проданих книг - це хайп, якщо вас не переконують попередні два пункти, то ок, нехай буде по-вашому. ) Я нікого не заставляю читати, купувати, вірити і т.д. Один раз пояснила, більше вступати в подібні дискусії не планую.

Вибачте за лонгрід, просто вважаю своїм обов'язком відповісти масово, що таке загальноприйняте поняття "засновано на реальних подіях", щоб ні в кого не виникало претензій в майбутньому.

Всім чудес і кохання! ❤️