"За межею безпеки" Валерії Оквітань

Привітулі) 

Хочу поділитися відгуком-рецензією щодо прочитаного роману "За межею безпеки" у рамках марафону  https://booknet.ua/blogs/post/363457.

У мене, як читача залишився приємний післясмак від прочитаного роману.

Автор вміло описує територію на якій відбуваються всі подальші події. Я буквально занурилася в історію одягнувши 3д окуляри.

Герої повстали переді мною у всій своїй красі, сексуальна харизма Ворлова меншого разом із грізністю не відпускала до останньої сторінки.

 Наївність і простота Юної підкорила майже відразу. Образи старого Ворлова і Дарини примусили задуматися над темою батьківства і материнства.

Не завжди той хто робить погані справи має черстве серце, і не завжди благі діяння йдуть на користь власній дитині.

Лінія сюжету гарно вимальовує не лише платформу на якій відбуваються події, а й характер героїв.

Колоритні діалоги "сестри" і "брата" викликали посмішку і вносили в текст особливий лоск.

Автор вміло тримає межу стосунків між батьком і сином. (Я все ж таки гадала, що жадоба до влади візьме гору, але натомість була приємно вражена неочікуваним поворотом подій.)

Територія Безпеки і Дженжера викликали в мені багато протиріч, адже немає кордонів ні в безпечному місці, ні в світі криміналу.

Діалоги героїв викладено настільки природньо, що я навіть змогла в них вловити тембри і інтонації. По тексту зустрічалися описи, можливо це пов'язано з перекладом, але на загальну атмосферу читання це не вплинуло (невеличка рекомендація автору ще раз переглянути текст).

Автор наштовхує на наступні думки – не зважаючи на помилки і промахи які людина може зробити у своєму житті, завжди знайдеться місце і коханню і прощенню.

До прочитання рекомендую однозначно. Сюжет цікавий, непередбачуваний, соковитий. 

Хочеться на останок сказати, що не зважаючи ні на що, ніколи не втрачайте свою справжність і віру в людей, а любов, вона завжди прийде вчасно,  навіть якщо на неї вже й не чекають... у різних версія і варіантах...