Додано
23.08.23 20:46:21
Тато для Мишеняти - завершено!
Вітаю, мої любі!
Рада повідомити чудову новину - що історія Богдана та Лілі добігла кінця. Книга "Тато для Мишеняти" завершена і чекає на вашу увагу. Якщо ви ще не читали цю милу й теплу суміш легкого гумору, романтики, зрілих стосунків і просто позитивних емоцій. Дізнайтеся, чи зміг чудовий сусід (який ні разу не жмот) стати вірним супутником для самотньої матері та чуйним батьком для її тендітної донечки - Машульки на прізвисько Мишеня.
У тексті є:
справжній чоловік, вагітна героїня, мати одиначка
***
— Як тебе звати, сонечко? — запитав Богдан у моєї доньки. — Ховаєшся за маму, наче мишеня. Що там у тебе в руках?
— Це Бася. Вона нявкає і хоче їсти. А в мами немає грошей. Бо тато нас кинув і залишив без копійки.
— Машо — тсс...
Я лаяла дитину, хоча так і є — після розлучення я на бобах. Ще й збираюся жити в занедбаній хаті, яку отримала у спадок від бабусі.
— Отже, ми сусіди, — усміхнувся він і зненацька запропонував: — Давайте, я допоможу з ремонтом. А наразі поживете в мене. Я виділю вам гостьову спальню. Познайомлю з Марго.
— Це ваша дружина? — припустила я.
Але Богдан відмахнувся.
— Та ні — пітбуль. Моя собака.
— Вона кусається? — злякалася донька.
І він погладив Машу по голові, щоб заспокоїти:
— Я скажу їй, що ви друзі.
— Навіть Бася?
— Навіть Бася.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Альбіна Яблонська
2146
відслідковують
Інші блоги
Вітаю! Я рада представити іще одну новинку Пристрасть червоної троянди. Книга не братиме участі в конкурсі. Із моїх особистих міркувань. Хоча спочатку планувала. Анотація: Десять років тому моє життя було зруйноване.
Надіюсь, ваш день почався з усмішки. Бажаю вам чудової неділі: спокою, тепла та маленьких радощів, які заряджають енергією та натхненням♥️ ✨А зараз трішки новин від мене для вас!✨ Сьогодні о 18:00 буде оновлення ✨«Серце
Вітаю, любі друзі. Завтра о 20:00 вас чекає продовження історії Сергія, а саме - як сформувався його план. Невеличкий спойлер З кожним абзацом у ньому наростав глухий, пульсуючий гнів. Стільки пафосу і така дурна умова
Писати цю книгу було водночас і легко, і непросто. Бували дні, коли я не могла зупинитись.
Слова йшли швидше за думки, а я ледь встигала друкувати й ловила себе на думці:
невже так можна писати, без пауз? А потім були
Відчиняю й вже збираюсь вибратися з салону, як мало не врізаюся в Діна. — Куди ти так спішиш, мала? — нахабно запитує він. — Кудись подалі від тебе, — пирхаю й змірюю хлопця гнівним поглядом. — Пропусти. —

3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВІТАЮ із завершенням історії! Така чарівна, романтична, легка! Дякую. ДО зустрічі!
Людмила Азорская, На взаєм❤️
Дякую за чудову ,добру,сімейну,зворушливу історію!
Натхнення Вам та легкого пера!(◍•ᴗ•◍)
Тетяна Маркова, Чекаю у новій історії )
Дякую за цікаву історію
Валентина Прибыток, Будь ласка! Я дуже рада, що книга сподобалась. Тепер час читати нову - "Архітектор (не) проти двійні" оновлюється щодня. Ті ж емоції, але з новими героями❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати