Додано
23.08.23 20:46:21
Тато для Мишеняти - завершено!
Вітаю, мої любі!
Рада повідомити чудову новину - що історія Богдана та Лілі добігла кінця. Книга "Тато для Мишеняти" завершена і чекає на вашу увагу. Якщо ви ще не читали цю милу й теплу суміш легкого гумору, романтики, зрілих стосунків і просто позитивних емоцій. Дізнайтеся, чи зміг чудовий сусід (який ні разу не жмот) стати вірним супутником для самотньої матері та чуйним батьком для її тендітної донечки - Машульки на прізвисько Мишеня.
У тексті є:
справжній чоловік, вагітна героїня, мати одиначка
***
— Як тебе звати, сонечко? — запитав Богдан у моєї доньки. — Ховаєшся за маму, наче мишеня. Що там у тебе в руках?
— Це Бася. Вона нявкає і хоче їсти. А в мами немає грошей. Бо тато нас кинув і залишив без копійки.
— Машо — тсс...
Я лаяла дитину, хоча так і є — після розлучення я на бобах. Ще й збираюся жити в занедбаній хаті, яку отримала у спадок від бабусі.
— Отже, ми сусіди, — усміхнувся він і зненацька запропонував: — Давайте, я допоможу з ремонтом. А наразі поживете в мене. Я виділю вам гостьову спальню. Познайомлю з Марго.
— Це ваша дружина? — припустила я.
Але Богдан відмахнувся.
— Та ні — пітбуль. Моя собака.
— Вона кусається? — злякалася донька.
І він погладив Машу по голові, щоб заспокоїти:
— Я скажу їй, що ви друзі.
— Навіть Бася?
— Навіть Бася.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ
Альбіна Яблонська
2160
відслідковують
Інші блоги
Почнемо з давньої. Хоча не така вже й давня, адже книга стартувала лише в лютому, а сьогодні як раз ми дізнаємося розв'язку. Так-так, мова пойде за 3 книгу циклу "Потраплянка та Система", що пояснює, чому Айне, більш відома
Всім Привіт! Від сьогодні буду переписувати розділи у книзі Пристрасть червоної троянди, тому вам може прийти сповіщення, що поповнилась книга, але це якщо вона у вас в бібліотеці. Твір входить до збірки
(Читати дітям чи надто чутливим особам не рекомендується.) Читав нещодавно блог, де вампіра порівнюють із загадковою та романтичною постаттю. Такий собі герой-коханець, серцеїд і втілення мужності з усіма можливими чеснотами,
Привітики! Скоро мої книги, що зараз в процесі, закінчаться і я просто не маю можливості залишити вас без черговою новинки. Знаю, що давно обіцяю читачам написати продовження історії покоївки... Мої щирі вибачення. Поки
Зізнаюся, ідею такого допису чесно вкрав в однієї авторки — не називатиму імені, раптом вона це побачить. Просто зранку прочитав її блог і замислився. Чому авторки часто підтримують одна одну, публікують дописи для просування

3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВІТАЮ із завершенням історії! Така чарівна, романтична, легка! Дякую. ДО зустрічі!
Людмила Азорская, На взаєм❤️
Дякую за чудову ,добру,сімейну,зворушливу історію!
Натхнення Вам та легкого пера!(◍•ᴗ•◍)
Тетяна Маркова, Чекаю у новій історії )
Дякую за цікаву історію
Валентина Прибыток, Будь ласка! Я дуже рада, що книга сподобалась. Тепер час читати нову - "Архітектор (не) проти двійні" оновлюється щодня. Ті ж емоції, але з новими героями❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати