Нова книга або ідея, яку навряд чи втілю в життя

– Я згодна. – Згодна на що? – невимушено спитав Дзен. – Згодна… на твою пропозицію. Піти з тобою. – Згодна втекти зі мною, – з веселим виразом обличчя виправив найманець. – Називай речі своїми іменами,

Всім привіт! Сьогодні я хочу поділитися маленьким інсайтом, який стався зі мною в травмпункті після того як мене вкусив собака. Підійшов лікар і попросив показати місце укусу. Я піднімаю штанину джинсів і розумію,

Інколи корисно зависати в ноутбуці, і знаходити те, що давно забуте. Ось так і я забула, що раніше трішки пробувала якісь вірші писати, якісь невелики уривки тексту. А сьогодні знайшла цей вірш, та й вирішила закинути

Я знаю, що довгий час тут було тихо. Без оновлень, без нових розділів, без нових історій. Але ця пауза не була порожньою. Це був час думок, пошуків і тихих ідей, які поступово складалися в нові сюжети. І сьогодні я хочу трохи

Поговоримо про батьків? Насправді, не люблю підійти подібні теми, але чим довше живу тим чіткіше усвідомлюю, що з віком потрібно абстрагуватися від батьків. Асимілюватися та жити своє життя. А ви як гадаєте? “—