Трохи новин:)

Вітаю, друзі!

Сьогодні мій роман "Це (не) моя казка" змінив обкладинку))

Ділиться враженнями, яка обкладинка більше до вподоби?))

- Це село завжди було особливим, тут багато довгожителів й без магії Котіарну. Я народилася в часи, коли ще ніхто офіційно не вів облікових записів, пережила зміну кількох імперій та держав, й навіть коханого, – тут вона зітхнула. – Мені сто п’ятдесят, дитинко. Якщо я правильно пам’ятаю. Тільки нікому про це не розповідай, добре?

ЧИТАТИ ТУТ

Крім того, готуються для публікації дві новинки!

Одна книга в жанрі фантастики "Новорічний круїз", де ми перенесемося у 2075 рік та вирушимо у подорож до іншої планети.

Уривок:

Ще років п’ятдесят-шістдесят тому про космічні подорожі писали лише в книжках, а з екранів телевізорів розповідали про запуски супутників на Марс та інші планети, а сьогодні такі подорожі стали доступні всім.

Перші такі круїзи звичайно ж були страшенно дорогі: дозволити їх собі могли лише мільйонери. Вони ж стали першими власниками круїзних космолайнерів, а також інопланетних готелів, ресторанів, парків розваг, тощо.

Рейси на Марс та Венеру стали вже регулярними. Величезні сріблясті космолайнери відлітали у круїзи щотижня зі столичних космодромів всього світу. Рейси до невеликих та найближчих зірок взагалі відбувалися щодня, а то й по декілька рейсів на день. Це стало так само повсякденно, як колись злітати у відпуску до Туреччини.

***

Друга книга - міське фентезі "Немає часу на кохання") Тут події також будуть відбуватися у майбутньому, але не такому далекому) На нас чекає красунчик-демоняка та дівчина-киянка))

Уривок:

Коли діти пішли в садочок та школу, жінка нарешті вийшла на роботу. Завдяки бабусі, яка наглядала за дітьми, могла багато працювати та забезпечити себе та дітей всім необхідним.
Але чомусь сьогодні, аналізуючи роки, що пронеслись так швидко, Ніні раптом захотілося відчути себе коханою жінкою.
Так, вона зробила кар'єру, стала директором з продажів, саме їй довірили презентацію фірми та продукції їхньої фірми на міжнародному форумі в Одесі, де мають бути також й закордонні партнери. Фірма, де працювала Ніна, займалася медичним обладнанням.
Перед тим, як заснути, молода жінка повторила про себе промову й не помітила, як опинилась в обіймах Морфею.
Вона побачила усміхнену себе у білосніжній сукні на березі моря. Хвилі накочували на її ноги, а вона перестрибувала через них, наче в дитинстві.
Раптом зі спини до неї підійшов доволі високий чоловік, притиснув до себе до прошепотів: Моя… Кохана…
Ніна, повернувшись до нього, лише розсміялася, споглядаючи дійсно красивого чоловіка, що мав спортивне підтягнуте тіло. Мокра футболка лише підкреслювала сильні м'язи. Чорне волосся, з подекуди червоними пасмами, неймовірно лічило йому, а в карих очах, здавалося, горить справжній вогонь.
- У мене немає часу на кохання, - прошепотіла Ніна.
- Я почекаю, - почулося у відповідь, й постать чоловіка почала танути.
 

 Яку книгу хотіли б почитати першою?

МИРНОГО НЕБА ВСІМ НАМ!

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!