Хочу поділитися враженнями від прочитання твору Тетяни Гищак «Цур цього місця».
В тегах стоїть «казка для дорослих», тому і сприймала її з точки зору дорослого.
Головний герой тут виступає в образі Лісовика, такого собі господаря, заможного, вправного, владного і привабливого (не дарма ж всі кікімори до нього пачками бігають). Проте, як завжди в житті буває, йому цього не вистачає і хочеться більшого – нащадка, сина, і не від кікімори. На дзеркало була покладена місія знайти кандидатуру на роль матері нащадка. Знову ж відсилка (я так побачила) до того, які цінності у виборі майбутньої супутниці життя панують у сучасному суспільстві – приваблива зовнішність і струнке молоде тіло, бажання «всіх подивитись».
Маруся ж, навпаки, страждає від розлуки з чоловіком. А точніше, вона думає, що страждає від цього. Звикла все життя жити під гнітом його зауважень і вічної критики. А ще син в неї є – такий собі інфантильний підліток, який мотузки з неї в’є. Загалом, ніхто з її сім’ї не ставиться до неї як до людини рівної їм.
От на Андрія (я так зрозуміла, бо саме на це свято проводяться ворожіння на судженого) Маруся і наворожила, щоб дзеркало показало їй судженого. Так все і закрутилося.
Показав їй Лісовик як буває в житті по-інакшому. Але двадцятирічна звичка підкорятися і відчувати себе меншовартісною за один день не проходить. Проте вона ще має час прийняти правильне рішення і зробити вибір, має тепер з чим порівняти.
Насправді цікавий сюжет, в якому розкриваються і характери персонажів, і їхні зміни – змінюється не лише Маруся, а й сам Лісовик. Посил, що діти повинні народжуватися від любові – цілком підтримую.
Сподобалась цікава манера оповіді з короткими віршованими епіграфами до кожного розділу. Порадувала гарна українська мова і відсутність помилок.
З мінусів – анотація. Прочитавши її і твір – здається що вони зовсім про різне, її було б варто змінити, на мою думку.
Загалом лаконічно, жваво і цікаво. Рекомендую.
Рецензія написана в рамках безстрокового марафону від Тетяни Гищак
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за рецензію!
Твір іронічний, то і анотація несерйьозна - з підмогуванням)
В якості генератора ідеї були слова із "Божесвеної комедії" Земне життя прожив до половини я опинився...."
Можу замінити в анотації, тільки треба адекватний український переклад знайти.
Валеріє, ви як книги чудесно пишете так і рецензії))
Інна Турянська (Innaturianska), Дякую.
Щойно ви мене переконали, що навть на невеликий твір краще писати рецензію, а не відгук.
Валерія Серпень, Та ні, не вигадали, бо це писала Тетяна Гищак. Зізнаюся - я підсіла на її книжки.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати