Питання до читачів та оновлення графіку

Любі, в мене до вас два оголошення. По-перше, як я не намагалася побороти погане самопочуття і спеку в 58 градусів (тут дійсно зафіксували таку аномалію), вони, зарази, беруть верх. Мінуси життя без кондиціонера))

Тому орієнтовно до 26 серпня проди на «Плату за гордість» виходитимуть через день. Сюжет там дійшов до кульмінації, тяп-ляп я не хочу, а складні сцени мозок не тягне зі звичною швидкістю) Написання забирає більше часу, ніж я звикла, тому поки сповільнюю темп викладки.

Сподіваюся, ви пробачите мені цю маленьку майже-відпустку. За два місяці опубліковано 400к, залишилася приблизно третина. Якщо чесно, книжка вийде набагато більшою, ніж я думала. В цьому вина героїв, які не захотіли бути простими.

Що Андрій зі своїми філософськими роздумами, що Люда, яка не забажала покірно приймати долю й виступає з ним на рівних, що мій перфекціонізм, який вимагав оригінальності в сценах. Через них мені довелося декілька разів змінювати план, переписувати глави з різних точок зору, вигадувати незвичні описи. Попереду найважливіші моменти, парочка безумств, усвідомлення почуттів. Коротше, роботи непочатий край))

Тепер по-друге: поділюся планами на осінь. «Плата» виходитиме десь до середини вересня. Якщо я зможу повернутися до звичного робочого ритму, то поновлю викладку «Віртуального коханця» паралельно, з 26-ого серпня. Якщо ні – то завершу його вже після предоплатної книжки.

Проблема історії Аліси з Данилом в тому, що вона вийшла далеко за рамки плану. Починаючи, я не думала описувати майбутнє України після війни і складнощі людей, які переживають посттравматичний синдром. Але коли в процесі написання поглибилася в цю тему, зрозуміла, наскільки актуальною вона буде.

Данило як колишній військовий з яскраво вираженим ПТСР, якому не допомагає жодна терапія (поки на це є тільки натяки, але уважні читачі мали скласти двічі два). Аліса як цивільна, що пережила смерть брата, руйнування мрій, втратила сенс існування, закрилася вдома. Вони обидва страждають, просто по-різному. І перелопативши купу інформації, я нарешті змогла зрозуміти, як їм допомогти. Залишилося це цікаво описати))

Як бачите, книжка в рамках флешмобу забрала все моє літо, але одразу по завершенню всі сили кину на «коханця».

Паралельно хочу завершити «Зроблю своїм», який, ви зараз здивуєтеся, теж дуже вийшов за межі плану) З оповідання в 15к знаків до чернетки в 60 і роману на 300.

Це вже не історія про дівчину з дивним уявленням про стосунки, а інструкція «побудуй своє щастя/зроби з хлопця успішного чоловіка». Завдяки Олесі страшний «дрищ» Богдан має перевтілитися, мов Попелюшка)) Я захотіла розкрити це поетапно, без ходу – пройшло п’ять років, і оп, він одразу такий.

Відкрию таємницю, що збиралася після завершення цих історій виставити продовження про дітей Саурецьких. Але вирішила приурочити цю книжку до річниці завершення дилогії в березні. А до того часу видати ті історії в рамках «всесвіту», які будуть там згадуватися: про Влада і Софію та Сашка з Катею.

Чесно, навіть не знаю, з якої почати. В минулому голосуванні лідером була якраз історія про колишнього нареченого і подруги Христини. Я вже накидувала її чернетку до того, як диск зламався, тому можу впевнено сказати, що вийде вона ну дуже специфічною.

Закохана дівчина, яка ламає себе заради хлопця, намагаючись втілити всі його фантазії. А він сприймає її лише тимчасовою коханкою. Там не буде ні романтичних почуттів з його боку, ні солодкого хепі-енду. Скажіть, чи ви реально готові читати таку історію з купою еротики і мінімумом чоловічих емоцій?))

На іншій стороні вагів – протилежний тон сюжету Влада і Софії. Стосунки студентки з жонатим деканом, який переконує, що кохає тільки її. Злам, коли стає відомо, що його дружина вагітна. Несподівана пропозиція відомого рокера стати його менеджером. Ніч, яку вони проводять разом, бо вона хоче помститися колишньому.

Для Соні це разовий досвід, який вона не хоче повторювати. А ось музикант знайшов в цій дівчині свою музу і відпускати не збирається. Все б нічого, але декан, з яким вона крутить роман – його брат, найближча людина з всіх. Коротше тут емоцій з драмою буде багато.

Отже, за яку історію з цих двох проголосуєте зараз? Творчий емоційний Влад чи холодний цинічний Сашко? Легковажна Катя, яка відноситься до інтиму, як до гри, або серйозна Соня, що розриватиметься між коханням до декана і тягою до красунчика-рокера? Класичний хепі-енд або кінцівка, сповнена скла? Чекаю вашого вердикту!