Насправді, мова піде про одну річ, яку ми не наважуємося назвати у повний голос. Чи зізнатися про неї друзям та знайомим. Про те, чого багато людей соромляться, наче якоїсь соромітницької хвороби.
Так-так, мої любі, я про написання коментарів під книгами :)
Хочу розказати вам одну історію. Багато років тому я наважилася викласти в мережу свій перший текст і таємно очікувала, що прокинуся знаменитою, як Роулінг чи Толкін. Але, як ви можете здогадатися, натовпу шанувальників ані на сайті, ані під дверима квартири чомусь не з’явилося. Я пройшла усі стадії від «світ не заслуговує на мою геніальність» до «який жах я опублікувала, дай боже, щоб його ніхто не прочитав»
Знаєте, що дало мені можливість переоцінити ситуацію й почати працювати над текстами? Коментарі.
Спершу це були делікатні (і не дуже) поради колег-початківців. Потім — рецензії від редакторів. Потім (коли я намотала шмарклі на кулак й знову почала писати) — відгуки реальних читачів й книжкових блогерів. Не завжди схвальні, не завжди приємні, та переважно все ж позитивні. Такі, що підтримували віру в себе й героїв, що надихали й давали нові ідеї.
Іноді я ставлю своїм читачам питання: як часто ви коментуєте (не тільки мене, а взагалі)? Відповідь — у крайніх випадках :)))))))) І причини, переважно, в усіх однакові:
- соромно якось, я не звикла щось на сайтах писати
- не вмію написати красиво, автору буде не цікаво це читати
- та кому воно взагалі треба, мовчки прочитаю й піду. Може зірочку залишу
Так от: воно треба. Комусь (хто готовий сприймати критику) це потрібно для розвитку. Іншім — для розуміння, чи все в сюжеті/відносинах героїв зрозуміло читачам. Третім — щоб просто відчути себе потрібним (так-так, усі митці жадають уваги й схвалення). Четвертим — щоб мати можливість зайвий раз поговорити із кимось про улюблених героїв.
Зворотній зв’язок драйвить, штовхає, викликає бурю емоцій, запалює вогонь натхнення. Ви не маєте коментувати, не забов’язані писати рецензії на двох сторінках під кожною главою, втім, щирі емоції та враження від прочитаного — реальний стимул писати (принаймні, для мене) й розвиватися.
Не соромтеся. Не бійтеся, що ваша думка не співпаде з думкою автора. Ми різні і це нормально. Але якщо герой роблять щось погане, автору буде приємно знати, що вам теж це не подобається. Чи відчувати, що всі ви радієте разом з персонажами під час хіппі енду.
Це як з тією посмішкою на вулиці. Ви колись пробували просто посміхнулися продавчині кави чи дамі на касі супермаркету? Зробити комплімент старенькій леді у автобусі чи поаплодувати співаку з гітарою на площі? Люди посміхаються у відповідь, і на цій планеті стає однією щасливою людиною більше.
Тож не соромтеся дарувати добро у вигляді коментарів. Не соромтеся посміхатися незнайомцям. Не бійтеся зробити цей світ трішки цікавішим, адже життя — це унікальне диво.
Обіймаю кожного!
Гарних вам книг й вдячних авторів!
Ваша Анні.
23 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКоутий посил! Підтримую, бо якби то не будо, але підтримка і культура коментування має цінність і дуже допомагає авторам звикати до фідбеку та відгуків.
Он в мене давно не було коментарів під Січовою Академією і я вже встиг накоутити себе, що всьо плохо
Повністю, згідна. Одного разу намагалася розмістити схожий коментар у своєму блозі, але мене не дуже зрозуміли. Коли читачі мовчать це навіть жахливіше ніж критика. Тому що не
зрозуміло потрібні читачам книги автора чи ні. Сама намагаюся по можливості залишати коментарі просто не завжди вистачає часу. Що теж є до речі однією з причин відсутності коментарів. Дякую за підняту тему.
Анні Кос, Дякую. Я й сама знаю, бо вже дуже давно на сайті)
Великий вам респект за підняту тему. Вже рік як намагаюсь писати коментарі. І це не залежить від того кому чи чому. Адже це моя власна боротьба з комплексами. Так, перший раз, я пам'ятаю, як трусилися руки і калатало сердце перез натискам кнопки "надіслати". Але зараз ніби вже нема з цим проблем. Але, всеодно, як от зараз забуваю. Це она сторона, а інша - є автори які видаляють твої коментарі, і це не дуже мотивує. Як от наприклад, була книга, яку я просто не змогла прочитати бо основні дії - в росії + звеличення того краю... Хоч автор і написала "я розумію, але він був написаний давно, а виставлений тільки переклад", бо редагування всього твору займає багато сил і автор просто не захотів морочитись. То в цьому випадку, якби я знала про суть, адже зазвичай читаю коментарі, якщо це новий автор для мене і з творчістю я не знайома, я б не починала читати книгу. Така дія як видалення коментаря - це не дуже чесно по відношенню до читача, бо це навмисне приховування сюжету задля кращого рейтингу. Тож бувають різні випадки. Але я розумію, нас, як автора. Велика вас шана і дяка. Тож, пішла залишати відгук ...
оо кар, Так, на жаль, автори теж іноді займають позицію «все, що не схвалення, має видалятися». Причому, навіть якщо критика адекватна й без переходу на особистості. Мабуть, універсального рішення тут немає, бо багатьох негатив страшенно демотивує (в обидві сторони). Як каже моя знайома блогер: «Навіть найневдаліший твір є за що похвалити, а найвдаліший - розкритикувати». І в підсумку комфортність дискусії визначається лише субʼєктивними факторами.
О як закрутила)))) багато слів ні про що, вибачайте
Ох, яка ж важлива тема!
Кілька разів зустрічала тут, на Букнеті, репліки на кшталт: "Я тут щоб читати, а не коментувати".
І щоразу аж боляче це бачити.
Адже коментарі - це як оплески для артистів. Надихають, підтримують. Навіть негативні - це реакція, знак уваги, сигнал небайдужості.
Наталка Черешня, Угууууу...
Не знайшов, де лайкнути, але то таке.
Андрій Лаврик, Вважатимемо коментар лайком)))
Влучно написано! Підписуюся під кожним словом! Коментарі надихають, спонукають та просто змушують посміхнутися.
Анні Кос, є до чого рости))))
Влучний пост) Дякую.
Як читач - завжди пишу коменти під книгами, які читаю))
А от як автор - чекаю на них, на зворотній зв'язок, бо це дійсно важливо. Але коментять дійсно не охоче.
Анітка Санніфео, Я тільки як стала автором зрозуміла, наскільки це важливо. До того «зірочку» боялася поставити. Думала, а раптом мої серʼїзні колеги дізнаються, що я про кохання драконів з принцесами досі читаю!
Дурна була… що поробиш?
Нарешті про це хтось сказав, так дійсно все написане чиста правда, іноді, коли пишеш книгу не можна не помітити дирки в сюжеті, або очевидні помилки, тому що око замилюється. Так, ви праві, читачі іноді соромляться писати коментарі, хоча ми так їх чекаємо.
Валерія Оквітань, Не те слово замилюється! Особливо, коли знаєшь інтригу, але не можеш одразу її показати. Й пишеш-пишеш, а читачі такі: WTF??
Коментар видалено
Золоті слова! Безперечно, коментарі для авторів дуже важливі. Без них починаєш думати, що книга нецікава або щось не так.
Анні Кос, точно))
Так, найчастіше звісно тількі зірочки малюю, але вже виправляюся. Хоч іноді трапляється, що коменти під книжкою є, натомість автор на це не звертає уваги. Мабуть не всім треба. Ну то таке.
Марина Моргун, Теж такі книги бачу іноді, де автори систематично не відповідають. Для мене це якісь автори з іншої планети :)
Стараюсь коментувати, хоча частіше просто дякую :)
Асана, Навіть просте дякую - це величезний поштовх ❤️❤️❤️
Коментую рідко, частіше просто дякую за гарні твори. Мені імпонує Ваша творчість. Натхнення Вам і побільше читачів. Я частіше пишу, коли автор надовго пропадає. Мені хочеться тоді підтримати й показати, що подобається його твір й дуже чекаю продовження. Всього Вам найкращого!
Llv Llv, Від імені всіх авторів - дякую! Якщо ви готові чекати продовження улюблених творів, то просто респект і тисну руку ❤️❤️❤️
І дякую за комплімент!
Коментую, однак не часто, в двох випадках: якщо бачу недоречності, грубі помилки в тексті, або ж якщо твір викликав сильні емоції. Ваші твори, здається не коментувала, хоча читаю з задоволенням. Викликають симпатію героїні, які волею автора потраплять в дуже складні життєві ситуації, з яких виходять з честю. І дитячі персонажі у Вас вдалі. Тож бажаю творчих успіхів!
Alina Kruglecka, Дякую за комплімент і побажання! Маю надію, що вам будуть частіше траплятися твори, які надихнуть на відгук))))
Які ж золоті слова. І кожне в ціль
Катерина Лилик, Каааать, от ти розумієш, як ніхто. Боже, ти мої мрії щодо тебе знаєш. І тут навіть не коментарі, тут ессе треба робити з психологічним разбором. Ти головне пиши й надалі, бо це точно твоє!
Цілковито з Вами згодна!
Dana N, Дякую! ❤️
Коли тільки почала читати книги на цьому сайті - спочатку соромиться писати коментарі бо наче вони і не дуже важливі , і якось соромно, але з часом я зрозуміла яку цінність вони мають для мене, інших та
особливо для автора.
Але мені здається проблема набагато глибша - це проблема з самооцінкою а також з тим, що радянсь кавлада погано вплинула на розуміння цінності власної думки.
Зараз якийсь перекос із цим - хтось на кожному заборі пише свою думку, інші ж мовчать - хоч силою з них видавлюй!
Ирина З, Ви не уявляєте, як я радію вашим коментарям)))) Ніби старого друга бачу))))))
❤️❤️❤️
А про перекос - о тааак. Маркетологи кажуть, що під покупками товарів частіше залишають невдоволені відгуки. Задоволена людина просто живе своїм життям
Мене колись давно коментар надихнув писати далі книгу, котру я вже хотіла заморозити до кращих часів, або назавжди. "Місто в спадок" називається, тоді ще "Муха в меду". Ні на одну мою книгу не писали стільки рецензій і не ставили так часто у власні топи, хоча початок часто критикують. А так її скоріше за все б не було.
Здавалося, нікому крім мене воно не потрібне, а для себе я можу й через десять років дописати.
Так що коментарі дійсно важливо))
Тетяна Гуркало, Отак. Прекрасний приклад того, ЯК це важливо!!!
PS. Дуже рада, що той комент був і ти дописала
За це я дуже люблю систему лайків - коли сказати щось соромно, а похвалити хочеться
Liudmyla Masliuk, На главах це окрема радість, чесно. Хоч якийсь інструмент для розуміння, що взагалі відбувається
Саме так. Навіть одного короткого "Сподобалося" достатньо, щоб знайшлися сили писати далі. Дякую за пост, висловили думку багатьох авторів!
Ксенія Демиденко, Ооооось! Ніколи не знаєш, кому той промінець вдячності врятує кукуху!
ше одна причина - якщо реал ім`я, а не псевдонім) - коментарі можуть "видати" захоплення книгами, особливо зі сценами 18 плюс )
сама я коментувати люблю а от репост у соцмережу відгкука з посиланням на книгу ше не наважилась)
Іра Сітковська, О! Це точно! Реальні імена на 18+ - це поважна причина. Тут на 100% згодна й сама б, мабудь, не афішувала (тим більше з репостами)
Влучні слова!
Hanna Trunova, ❤️❤️❤️
Не завжди хочеться коментувати, я читач, розумію, що не кожен сприймає твій коментар добре, тому залишаю відгук про твір, коли дійсно маю що сказати. Але я почула вашу думку, мабуть буду активнішою. ;)
Ruslana Krasiy, Гадаю, тут варто шукати золоти середину, бо ви дійсно нікому не забовʼязані щось писати. Але якщо хочеться поділитися якимось здогадками, чи просто емоціями, то чому б і ні? Втім, люди різні, реакції в усіх теж, тож псувати собі нерви заради галочки точно не варто ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати