"Карма" Рецензія

Прочитала третій твір Ксенії Деміденко, і розумію, що переді мною гуру жанру “сучасна проза”. Що цікавого можна знайти в житті пересічної людини? Коли немає під боком драконів? Яку ідею виловити у звичайному житті так, щоб це був художній твір, який однаково цікаво було б читати і жіночій, і чоловічій аудиторії, а сюжет не впирався б тільки у стосунки між героями?

Ідея твору “Карма” https://booknet.ua/book/karma-b414389 в його назві. Героїня проживає життя у спокуті гріхів минулих перевтілень, проходить через смерті близьких людей не втрачаючи життєвої сили і таки долає ту карму. Долає не сама. Ніяка карма не здатна зламати життя сильній особистості, якщо її підтримують близькі люди.

В кінці немає щасливого возз'єднання люблячих душ, але все одно твір з самого початку до кінця залишається позитивним. Можна було б навіть сказати, що це такий стиль у авторки — “позитивний”. Героїня пережила дві смерті найближчих людей (сестри, що замінила їй матір, і кохання всього життя), дві біологічні та одну клінічну смерті чоловіків, у яких відчувала себе винною. І витримала, знайшовши сенс життя у вихованні дітей.

Так чомусь склалося, що це другий прочитаний мною великій твір автора, в якому головна героїня вчиться на лікаря. І, відповідно, це другий твір, з якого зрозуміло, що авторка не має ніякого відношення до медицини) Це не мінус, автор старався, але ж... Мабуть, це тільки в період онлайн занять останні три роки можна сумістити навчання в медичному інституті і виступи моделлю з поїздками у Францію. Насправді навчання в ті часи, що описані, накладало дуже великий відбиток на майбутнього лікаря, і забирало або багато сил і нервів (якщо вчитися), або дуже багато нервів (якщо не вчитися і ходити на відпрацювання). Недарма в медицині немає вечірнього і заочного навчання. На перших курсах вчитися дуже важко, і про навчання ніхто не згадає як про щось таке, що промайнуло непомітно і давалося легко.

І ще сцена з реанімацією сусіда. В мене би качав хворого Гера, а Любаша робила б штучне дихання).

Щодо містичної компоненти можу сказати, що тут така ж ситуація, як з синіми лінзами в іншому творі (автор знає про що я кажу). Дуже вже реальна ця карма вийшла. Доказова містика там, де на 99% твір не є містичним не на користь йому. Думки, натяки, припущення, балачки бабів, сни у екстрасенса, - все це виглядає цікавіше, ніж констатація факту ворожкою.

Рецензія написана в рамках марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ґречно дякую за таку містку рецензію. Похвалили, пожурили, але справедливо. Каюсь, медицина - це те нереалізоване ( хотіла в медичний вступати, але вступила до педагогічного), що гризе і хочеться хоча б на сторінках поуявляти, як воно, бути студенткою медичного вузу. Була ідея, щоб Гера качав хворого, бо чула, що при непрямому масажі серця навіть ребра ламаються, хтось має бути сильний, але потім Геру викинула на задвірки))) А про драконів я теж оповіданнячко написала "Драго", бо конкурс такий був. І ще продовження намічається, чернетку вже накидала. Це зараз модно - про драконів)))
ДЯКУЮ! Ви прекрасний критик! Головне, так швидко прочитали й сформулювали усе компактно й толерантно.

Показати 2 відповіді

Тетяна Гищак, З дрібниць складається ціле. Хочеться ж реалістично більш-менш. Вдячна, що поправляєте.

avatar
Інна Турянська
15.08.2023, 18:02:32

Теж люблю її книги)) прекрасний стиль письма в неї))
Ох ці книги про лікарів, які пишуть не лікарі)) я сама така ж)) в мене майже в кожній книзі хтось дотичний до медичини. Тому завжди є страх перед критикою в цьому плані))

Тетяна Гищак
15.08.2023, 18:52:18

Інна Турянська (Innaturianska), Ведіть на марафон тих лікарів. Ми з Євою з ними розберемося)
Почитала б твори, в яких достовірно описані представники інших сучасних спеціальностей, адже про багато з них маю дуже приблизне уявлення.

avatar
Єва Ромік
15.08.2023, 17:49:44

Дякую, зацікавили. Загляну до автора, подивлюсь як уявляють собі лікарське життя не лікарі. В інституті перші три з половиною роки і голови від книжки не підняти. У нас жартували: фарму (фармакологію) здав, вважай в інститут поступив, топочку (топографічну анатомію) здав - вважай студентом став. А здавали топочку на четвертому курсі зимою. Після того вчитися було легше, допомагав надбаний багаж. Тоді вже й заміж починали виходити.

Інші блоги
Рейтенги!
Я зараз просто не можу стримати емоцій! Моя книга «Там, де зустрічається вогонь та вода» очолила рейтинг. 1 місце в міському фентезі і 2 місце в любовній фантастиці. Я щиро вдячна кожній читачці та кожному
✨що почитати?✨ Трохи про цікавих авторів✍️
Зізнаюся, ідею такого допису чесно вкрав в однієї авторки — не називатиму імені, раптом вона це побачить. Просто зранку прочитав її блог і замислився. Чому авторки часто підтримують одна одну, публікують дописи для просування
Текстовий редактор букнету живе власним життям
Не буду вдаватися в подробиці. Коротко: я був в а}{✓|, коли випадпоко помітив що в з моїм текстом викладеним на букнет щось не те, а саме, коли знайшов в ньому }{ерню, якої явно там не писав. Звірився з оригіналом і випав в ступор...
"Крук: кат мафії" - шалена, особлива новинка!
Привіт, мої любі! ❤️ Три дні тому на моїй сторінці оселилася дуже особлива історія, про яку я нарешті готова розповісти більше — “Крук: кат мафії” Це історія про Крука, якого ми вже зустрічали в інших романах серії
Друзі, хочу трохи звірити з вами темп викладки.
Зараз офіційний графік такий: 3 розділи на тиждень. Іноді, коли встигаю, додаю ще 4-й бонусний розділ. З боку читача я прекрасно розумію: коли історія затягує, чекати продовження буває важко. Хочеться ще, одразу й без пауз. З
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше