Не вдавай, що кохаєш!

Любі мої читачі, хочу поділитися з вами неймовірно чудовим та ніжним романом від друга-автора Лілі Ваніль "Не вдавай, що кохаєш!"

― Це не правда. Це не може бути правдою, ― відступаю, заперечливо хитаю головою.
Відмовляюсь вірити, відмовляюсь усвідомлювати жорстокі слова.
― Це правда! На жаль, ― безжалісно розбиває мої мрії.
І погляд, що ще хвилину назад здавався рідним, закоханим, наймилішим у світі більше не приховує справжнього ставлення.
― І ти весь цей час прикидався? ― шепочу ледь чутно.
Опускає голову. Тішу себе, що хоч якісь докори сумління мають терзати його кам’яне серце.
― Мені дуже шкода, Юсь… Але це ще не все…


Підліткава проза та сучасний любовний роман. Перше кохання, від ненависті до кохання, та сильні почуття. Все це ви знайдете саме тут. І тиць сюди, щоб перейти до книги.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ліля Ваніль
15.08.2023, 08:49:51

Дуже дякую за підтримку!!!❤️❤️❤️

Ганна Зюман
15.08.2023, 09:13:18

Ліля Ваніль, Та хіба можна пройти повз такої історії (=^ ◡ ^=)

avatar
Єва Райн
14.08.2023, 19:20:33

Класна історія! дякую за рекомендацію!

Ганна Зюман
14.08.2023, 19:28:25

Єва Райн, мрр (^=◕ᴥ◕=^)

Інші блоги
Творчість на Ctrl+c
Де проходить межа між натхненням і копіркою? Роздуми над сучасним самвидавом Сьогодні натрапив на один дуже популярний твір однієї авторки: високий рейтинг, купа коментарів, активна підтримка колег по цеху. Вирішив поцікавитися,
Візуал до Глави 2 "Біла темрява"
Біла темрява . . . Усі зібралися у головній залі біля каміна. Атмосфера була наелектризованою. Маркус метушився, намагаючись грати роль «душі компанії», але його жарти падали в тишу, як каміння у криницю. —
А Пеллеґріні тримався…
Пам’ятаєте, ми нещодавно гадали, наскільки вистачить терпіння Даміано й Арії чемно вдавати брата й сестру на благодійному вечорі? Що ж… відповідь буде уже в новій главі опівночі) Скажімо так: Даміано справді намагався.
Нічого святого, геть нічого святого #2 обкладинка
Менше зло, Велике зло...Зло є зло і Валєра ніколи не обирає. Але хто ж його питатиме, якщо вибір зроблено за нього? Йому залишається тільки вигрібати, у всіх таємних та темних значеннях цього слова. Власне, що й довелося робити
Він зробив це тричі. Не виймаючи..
Він зробив це тричі. Не виймаючи..(Про бідного редактора, який тричі виправляв помилки в тексті, не виймаючи сигарети з рота) Заголовок блогу. Формула успіху. Сучасний гортач стрічки блогів - це людина з реакцією,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше