Вітаю всіх, хто зазирне в блог)

Хочу поділитись уривочком з моєї книги "Вкради мене знову"

Маємо новий виточок сюжету)

Якось, коли мені було років п'ятнадцять, я не стрималась і кинула батькам гіркі слова. “Навіщо ви народили мене, якщо не можете забезпечити?” – прокричала на всю нашу квартирку я. 

“Евочко, ми тебе не народжували, а вдочерили”... – раптом відповіла мати… 

Той момент став для мене переломним. Я наче закаменіла. Не повірили… Лиш на ранок батьки докликались мене з моєї кімнати і розповіли, що і вдочеріння не планували. Але якось, мати, соціальний робітник за професією, побачила мене, двохлітню, в дитячому будинку. І не змогла пройти мимо. А потім, коли вони мене забрали, виявилось, що за час перебування в дитбудинку в мене купа хронічних хвороб і потреба в операції. Все це вони зробили, і тепер я, хоч не одягнена, як однолітки, та здорова і маю свою кімнату. 

З твого моменту я поклялась бути вдячною і слухняною…

“+” – пишу я мамі і вимикаю телефон…

***

Читати можна тут. Враження і відгуки дуже надихають вашого автора;)