Флешмоб #лице_автора
Приєднуюся до флешмобу на який випадково натрапила. На аві сайту моє справжнє обличчя, більш того, на одній з обложок книжки теж я. Але на якій саме не скажу)).
Писати почала з того часу, як могла максимум написати сама десять слів без помилок, накшталт: ромашка, хорошо, і т.д.))
Першу повноцінну історію написала в 19 років, і на ворожій зараз мові. Про бажання слави тоді мова не йшла, хотілося просто, щоб читали, та куди стукатися, де знайти людину, щоб допомогла в ті часи не знала. Зараз думаю, може то було й на краще. Підліткова історія зараз не витримала б у мене самої жодної критики.
Далі ці "казочки" жили виключно в моїй уяві, допомагаючи засинати, щоб відволіктися від буденності і проблем. Наче оживав кожного разу інший світ...
Потім близько трьох років тому руки дійшли до першої спроби на українській мові і так народилося "Безсоння" з якого почалася моя власна щаслива історія. Раніше не вірила у випадковості, та інколи здається, що я мала її написати, щоб конкретна людина змогла прочитати сенс закладений між рядків. Сенс, який інший читач не міг осягнути, навіть ті близькі мені люди, хто добряче знали мене...
А зараз ці історії зовсім інші... Сповнені надії та впевненості, що десь у великому всесвіті ходить саме твоя людина. Інколи смішні. Інколи герої шукають себе. Інколи сповнені пригод. І я вдячна кожному, хто відкриває чергову сторінку, щоб зазирнути в цей світ, вболівати за героїв і просто елементарно подякувати за працю. Хоч це й в кайф, та це теж своєрідна праця!
Наостанок хочу зазначити, що як і більшість з Вас пройшла етапи сорому що пишу, який поступово переріс у впевненість - ТАК ЦЕ Я! ТАК Я ТАК МОЖУ! І навіть в гордість, коли перечитуєш написане й інколи не віриш, що це ти вклала сенс в ці рядки! Адже не обов’язково бути дивачкою, алкоголічкою, чи особою, яка розчарувалася: в коханні, житті, кожен для себе підкреслить необхідне сам, щоб на сторінках книжок вигадувати свій світ чи стосунки...
Моє бажання, щоб те що я роблю було недарма! Читачів, які приходять саме на мене... Кого чіпляє текст придуманий мною... Хочу дарувати позитив, та надію, що все в цьому житті складеться, головне в це щиро вірити!
Дякую, що дочитали, що слідкуєте за оновленнями й за коментарі та зірочки, якими радуєте кожного разу.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Лана Жулінська, ;-)
Дякую за ваші чудові книги!В кожного своя дорога і свої перепони,страхи і ті хто в нас не вірять,але є і ті хто надихають,підтримують,я рада,що ви не зупинились ,подолали всі перешкоди і в результаті знайшли свою нішу і своїх читачів(чи ми вас знайшли)),одним словом знайшли один одного у ваших історіях)))
Тетяна Маркова, Дякую, насправді дуже рада і тішуся, що ми все ж таки "знайшлися", хоч і таким чином)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати