Додано
11.08.23 18:28:23
Гаряча новинка "Помста з присмаком ванілі"
Привіт, дорогі читачі!
Ще вчора на Букнет стартував роман
"Помста з присмаком ванілі"
Ніколь: Северин зруйнував життя моєї сім'ї. Я єдина, хто може помститись. І я не пропущу шанс знищити ворога. Навіть попри те, що колись його дуже кохала.
Северин: Я маю правила, які завжди зі мною. Важливі з них: я ніколи не рахуюся з жінками і не пробачаю зради. Ніколь вирішила, що зможе мене переграти. Я ще покажу їй, що жартувати зі мною не варто. І жодні почуття не втрутяться в цю справу.
— Я думаю, що ви маєте дати мені шанс. Випробувальний термін. І якщо я не впораюся...
Щось в ній мене чіпляє. Оця наполегливість. З нею хочеться погратися. Це єдине, що штовхає мене на вчинок, мені не притаманний.
— І навіщо мені зраджувати принципи через тебе?
— Запевняю, ви не пошкодуєте. Я вас здивую, — запевняє вона. Я всміхаюся, позначаючи на календарі червоною ручкою сьогоднішнє число. Полювання почалося.
— Місяць. І ти будеш виконувати всі мої доручення. Якщо впораєшся без скарг, залишишся на постійну роботу. Але якщо найменший промах чи сама захочеш піти, ти не лише втрачаєш роботу, але й віддячиш мені за цей шанс.
— Тобто віддячу? — точно наївна. Юна максималістка. Люблю таких. Давно вони мені не зустрічалися.
— Виконаєш те, що я тебе попрошу. Я ще придумаю, що саме, — всміхаюся, ніби здобич уже спіймана. — То що? Згодна?
— Згодна, — вона простягає руку. Тисну її. Шкіра м'яка й шовковиста. Ммм... насолода. Вже не терпиться, коли зможу торкнутися її й у інших місцях. І не лише торкнутися.
Це буде дуже цікавий місяць... або й кілька тижнів... чи днів. Побачимо.
Щось в ній мене чіпляє. Оця наполегливість. З нею хочеться погратися. Це єдине, що штовхає мене на вчинок, мені не притаманний.
— І навіщо мені зраджувати принципи через тебе?
— Запевняю, ви не пошкодуєте. Я вас здивую, — запевняє вона. Я всміхаюся, позначаючи на календарі червоною ручкою сьогоднішнє число. Полювання почалося.
— Місяць. І ти будеш виконувати всі мої доручення. Якщо впораєшся без скарг, залишишся на постійну роботу. Але якщо найменший промах чи сама захочеш піти, ти не лише втрачаєш роботу, але й віддячиш мені за цей шанс.
— Тобто віддячу? — точно наївна. Юна максималістка. Люблю таких. Давно вони мені не зустрічалися.
— Виконаєш те, що я тебе попрошу. Я ще придумаю, що саме, — всміхаюся, ніби здобич уже спіймана. — То що? Згодна?
— Згодна, — вона простягає руку. Тисну її. Шкіра м'яка й шовковиста. Ммм... насолода. Вже не терпиться, коли зможу торкнутися її й у інших місцях. І не лише торкнутися.
Це буде дуже цікавий місяць... або й кілька тижнів... чи днів. Побачимо.
Гаряча історія стосунків, яка прикрасить вашу осінь! Буду дуже вдячна за ваші відгуки! Чекаю на сторінках книги))))
Юліанна Бойлук
3623
відслідковують
Інші блоги
У мене на сторінці вже стартувала гаряча й трохи провокативна новиночка. Перший розділ «НЕ ДИВИСЬ» уже можна читати, а продовження виходитиме щодня опівночі. І я майже впевнена, що такого ви ще не читали…
Привіт найкращим читачам! Опівночі Ден про все дізнається..) Невеличкий спойлер нижче!))
А ілюстрацію до цієї сцени, де Денчик без футболки, ммм можна побачити традиційно у моєму Телеграмі (18+!!!), допис з'явиться теж о
Вони вміють дивувати своїх студентів.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті Замов мене Можливо, Евелін не потрібна ще одна зустріч зі мною, але що поробиш — у мене її сумочка. А ще… я просто зобов'язаний віддати їй принаймні ще
Сиджу на своїй улюбленій терасі й не можу стримати посмішки від виразу обличчя брата. – Так розумію, ти сьогодні теж не залишишся на вечерю? Борис тільки здивовано хитає головою. – Роксана
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати