Історія з Ірландії, над якою хочеться подумати.

Вона вийшла із мене так швидко, ніби зачекалася. Літери вистрибували з-під пальців на екран, штовхаючи одна одну.

Через їхню метушнину довелося три рази переписувати, поки вони не всілися по місцях, як треба.

Беріть чай цьго разу, мої терплячі підписники. І ще зробіть собі бутер із варенням, під цю історію якраз зайде найкраще.

А я посиджу, поспостерігаю і помилуюся тим бутером, бо наразі вже 6 днів без цукру.

Відчуваю, що наступна новела може бути про тістечка ?