Історія з Ірландії, над якою хочеться подумати.
Вона вийшла із мене так швидко, ніби зачекалася. Літери вистрибували з-під пальців на екран, штовхаючи одна одну.
Через їхню метушнину довелося три рази переписувати, поки вони не всілися по місцях, як треба.
Беріть чай цьго разу, мої терплячі підписники. І ще зробіть собі бутер із варенням, під цю історію якраз зайде найкраще.
А я посиджу, поспостерігаю і помилуюся тим бутером, бо наразі вже 6 днів без цукру.
Відчуваю, що наступна новела може бути про тістечка ?
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати