Анонс новинки

Сьогодні я вирішила розповісти про новинку, яка стартує незабаром. Мої читачі, які читали моє любовне фентезі “Кохана для чужинця” знають, що я планую історію про Холдера. Він — благородний герцог, якому нещасливе кохання розбило серце. Негоже такому славному парубку залишатися без пари, тому я вирушила підшукати йому дівчину. А вона сама з’явилася. Навіть не поцікавилася, чи він прагне її товариства. Дівчина — вогонь, для нашого вогника. Сподіватимемося вона зцілить поранене серце та подарує йому щастя.

Знайомтеся, це — Реріті.

Дівчина видна, якраз для нашого Холдера, а головне вона не дозволить йому сумувати. 

Уривок з новинки:

— Ти з глузду з’їхала? Абсолютно не думаєш про себе. Леді не купаються в озері у спідній сорочці, а тим більше не стрибають з тарзанки.

— Я не леді, мені можна.

— Тебе абсолютно не бентежить, що твої купання побачили чоловіки?

В очах дівчини промайнув сором. Вона стиснула гульку на голові і з волосся на землю впало кілька крапель води.

— Я їх не помітила. Навіть не знала, що тут хтось буде, але на такий випадок залишила сорочку. Я ж не голяка купалася, не розумію, чого ти так кричиш.

Холдер і сам не розумів чому так гнівався. Хотілося заховати від чужих споглядань цю невгамовну дівчину. І хоч зараз їх ніхто не бачив, проте бажання прихистити Реріті у своїх обіймах ніде поділося. Вона байдуже змахнула рукою:

— Припини. У спекотний день ми часто тікали з сиротинця до озера. Плавали, бризкалися водою та ловили жаб. Не роби з цього трагедії.

— Жаб? — Холдер гидливо скривився. Дівчата, яких він знав, навіть не наблизилися би до жаб, не говорячи вже про те, щоб їх торкатися. Реріті руйнувала усі уявлення про жінок, які склалися у голові чоловіка. Дівчина стиснула плечима:

— А що такого? Веселе заняття, до речі. Знаєш, які вони прудкі?

— Уявляю, — Холдер з цікавістю спостерігав, як дівчина видавлює краплі води із сорочки, — і тебе не бентежило, що ти до них торкалася?

— Ні, вони ж чисті. Днями у воді киснуть. Хочеш поплавати?

— Ні, — Холдер насупив брови та прискіпливо дивився на дівчину, яка продовжувала викручувати одяг на собі.

— Чому? Боїшся, що хтось побачить тебе у спідній сорочці?

— Я не ношу спідніх сорочок.

— Тоді тобі тим більше нема чого соромитися. Щоб шановний герцог не згорів від сорому, я не дивитимуся.

Як вам наша перчинка? Вона дивуватиме Холдера своїми витівками та здаватиметься ковтком свіжого повітря. 

Щоб не пропустити новинку підписуйтеся на мою сторінку. А поки новинки немає на сайті, запрошую до мого любовного фентезі в процесі “Небажана дружина ельфа”. Там якраз потраплянка не знає, як перевиховати одного бундючного ельфа.

Приємного читання!