Вони взяли гітари, про щось порадилися й Дік приємним оксамитовим голосом промовив у мікрофон:

— Ця техаська пісня присвячується всім, кого покликала дорога.

Хлопець поглянув на Джоан, ніби на щось натякав.

Пролунав перший акорд пісні Джона Денвера «Я поїду додому по путівцях» (John Denver «Take Me Home, Country Roads»). Кевін запросив Джо на танець й хитренько підморгнув Девісу, мовляв, дивись, бо заберу. Та Дік лиш злегка усміхнувся й заспівав:

Райське місце, Західна Вірджинія:
Синій гірський хребет, річка Шенандоа.
Життя тут давнє, старше, ніж дерева.
Молодша за гори, вільна, як вітер.

По путівцях я поїду додому,
Цей край мені рідний,
Західна Вірджинія, гірська мати.
Я поїду додому по путівцях.

Всі мої спогади пов'язані з нею,
Вірною супутницею гірника, що не бачила океану.
Вугільний пил, мальовниче небо,
Мутний присмак самогону, сльози на очах.

По путівцях я поїду додому,
Цей край мені рідний,
Західна Вірджинія, гірська мати.
Я поїду додому по путівцях.

Чую її голос, вранці вона кличе мене,
Радіо нагадує мені про далекий будинок.
Дорогою виникає відчуття,
Що я мав повернутися ще вчора, ще вчора.

По путівцях я поїду додому,
Цей край мені рідний,
Західна Вірджинія, гірська мати.
Я поїду додому по путівцях.

Добираюся додому по путівцях.

МІЙ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ