❤️ Емоційна новинка ❤️

Любі читачі, 

Запрошую вас до своєї новинки, яка щойно стартувала

Я тебе до нього відпущу

— Мамо, я не вийду за нього заміж. Я його зовсім не знаю!

— У тебе буде ціле життя на те, щоб взнати його. Нумо без цих проявів характеру. Мені, відверто кажучи, не до твоїх примх.

— Це не примхи! Я його не кохаю!

— В твоїй ситуації кохання — недозволена розкіш. Твій батько залишив нас з боргами, за які ми за все життя не розрахуємось. Дякуй, що Костянтин по старій дружбі погодився нам допомогти. 

Після раптової смерті тата мене змушують вийти заміж за впливового чоловіка, який допоможе розрахуватися з боргами. І я вже майже згодна піти на таку жертву, але випадкова зустріч перевертає все з ніг на голову в моєму житті.

Якби ж я тільки знала, що той, в кого я до нестями закохаюся, залишить мене іншому, так і не дізнавшись, що я ношу його дитину…

Я в соцмережах:

Група в Фейсбук

Інстаграм

Телеграм канал

TikTok

Бережіть себе та рідних ❤️

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Інколи (дуже рідко), але Норман буває людиною
“Накрапав дощ, небо було сіре. Але Норман сяяв. Хоча його обличчя залишалося відстороненим, Джим бачив у ньому якусь безтурботність. Вночі вони обоє не спали. Їм було зовсім не до сну. Вони були стомлені. Але якщо слуга
Вона запропонувала - він погодився!
До речі, про Діану… Повісити в рамочку? Згадую її вчорашні слова. Та легко! Появу Діани я зустрічаю повністю підготовленим: на моєму столі лежить стос звітів про освоєння коштів, виділених мерією та залучених від благодійних
Та нехай дома сидить!
Ми виїжджаємо з маєтку. Королівські гвардійці супроводжують нас, і з боку це здається почесною вартою. Але я знаю, що вони виконують зовсім іншу функцію. Їхнє завдання — простежити, щоб я не втік. Ледь виїхавши за ворота,
Побачаться чи ні?
Неусвідомлено я ще сильніше кутаюся в цупку тканину, втупившись носом у комір і вдихаючи його аромат. Георганов помічає мій рух і, презирливо усміхнувшись, повільно опускає руку в кишеню штанів. — Поміняємося? — тихо,
Трішки одеського гумору до Дня сміху...
— Моя Циля вічно ниє: «Мені носити нема чого, мені носити нема чого!» — Ой, Фімо! Я тебе благаю! Дай їй мішок картоплі, і нехай носить! — Розо Марківно, я чула, що ви таки одружили свого Додика! Ну, і як вам
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше