Вітаю))
Дякую за чудову ідею флешмобу Дмитру Євтушенку)

На честь відкриття передплати на мою книгу "Це (не) моя казка", вирішила поділитися історією створення цього циклу.

Все почалося в 2019 році. Я прийняла остаточне рішення писати лише українською. 
Тоді мені Муз прямо таки благав написати історію про замок, такий собі покинутий, збудований десь в середньовіччі, але з якоюсь таємницею. Так й почалася робота над книгою "Душа середньовічного замку". (Публікація на Букнет тривала з травня по липень 2023 року, після того як я повністю дописала книгу. Кілька фактів про цю книгу також можна знайти тут.)

На той момент (2019 рік) в Україні працювала група по відновленню замків під керівництвом Лали Тарапакіної.
Власне, тоді я вирішила, що в моїй книзі герої також відправляться на відновлення замку.
Так з'явилися мої герої Олександра, Дмитро та Мирослава, студенти факультету археології, які також прагнули відновлювати спадщину.

Оскільки я пишу фентезі, то, звісно, замок мав стати місцем-переходом до іншого світу.
А який поважаючий себе давній замок не має привида?
Так з'явився Шандор. А ще в кожному замку відбувалася якась історія кохання. Так з'явилася легенда про Томаша та Михайлину.

Світ Котіарн прописувався поступово. Оскільки я люблю гори та красиву природу, то все це стало основою світу. 
А хто любить гори із фентезійних рас та оберігає скарби в їхніх надрах? Правильно - дракони.

Я зробила їх перевертнями. Тож, дракони мають другу сутність - людини. Причому, сутність людини вже стала для них основною.

Столицю Неоград задумала як місто старої Європи, із бруківкою, затишними вулицями та невисокими будинками.

Транспорт тут примітивний, але працює в тому числі й на магії. Є повозки (брички) та карети. Коней чи інших тварин в них не запрягають. Керує ними візник.

Форма правління цього світу - Імперія. Тому в книзі є Імператор, наслідний принц й інші члени імператорської родини. 

Але й тут я відійшла від шаблону. Головним героєм став не принц. Але це лише на перший погляд.
Адже окрім самої таємниці замку, є ще одна - обручки. Й Олександрі треба з'ясувати кому належить обручка та хто її суджений.

Історія обручок, а також ще одна історія кохання розповідається в короткому оповіданні "Мій коханий дракон", яке було написано спеціально для конкурсу "Замок Дракону". Я її не планувала. Але оскільки конкурс припав на час, коли йшла активна публікація роману, то я вирішила створити історію кохання перших імператорів Котіарну, при яких стали відкриватися "двері" в інші світи.

Коли я зрозуміла, що в мене залишився не прилаштованим принц Котіарну, Андріс, то вирішила, що не годиться йому ходити в холостяках. 

Так й з'явилася книга "Це (не) моя казка".
Чому саме така назва? Головна героїня не вірить в казки, не визнає існування магії та інших світів, але опинившись на перехресті й потрапивши в Котіарн, вимушена змінити свої думки. Та й чи все вона знає про своє походження?

Це мій перший цикл. Я ніколи не думала, що буду писати цикли, але цей світ настільки мене захопив, що не можу зупинитися)

Тому, запрошую до захоплюючої подорожі світом драконів Котіарн!