От би мені хтось років 15 тому сказав, що щоб стати письменницею, яку читають, треба стати блогером )) Я ж як все собі уявляла? Маленький будиночок десь посеред лісу. Я сиджу собі, пишу своє, знищую всесвіти, нікого

Нічні розмови в машинi, несподівані запрошення на зустріч випускників, ревнощі, які герої намагаються приховати за колючими фразами, і дуже тендітні моменти турботи... Чи зможе Ліза тримати дистанцію, коли Орест поруч? Або

Якщо ви теж колись були із категорії "я не буду вести соцмережі", то ви зрозумієте мене краще за тих, хто віддався цьому легко. Три роки просто писала книги сюди. А до цього ще років п'ять взагалі не розуміла звідки

Ми впевнено крокуємо до фіналу, тому пропоную згадати початок❤️ З чого все почалося... Чоловік повільно присів напроти. Я надто добре знала, на що здатна його магія. Це був маг із рисами обличчя прекрасного бога

Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане