Двадцять другий розділ книги «СЮРПРИЗ ДЛЯ БОСА» вже опубліковано 

*****

Коли робочий день добігав кінця, дівчина підійшла до Віккі, щоб здати ключі від свого кабінету, і помітила, що та сама не своя. Не звертала ні на кого уваги та навіть не чула, що до неї зверталися. І тільки коли Еліз зачепила її за плече, вона підняла свій погляд.

– Що Ви хотіли, міс Ніл? – запитала Віккі якимось неживим голосом.

– Ключі я принесла. Мій робочий день закінчився, – пирхнула дівчина, яку стала дратувати така ситуація. – Чи мені ще раз повторити?

– Не треба. Я все зрозуміла, – і адміністратор, забравши зв'язку, знову відвернулася до комп'ютера.

Еліз, стукаючи підборами, вийшла з будівлі салону, вдихаючи літнє повітря Лондона. Їй однозначно подобалося це місто. І хотілося познайомитись з ним ближче. Повернувшись у квартиру, дівчина відчинила шафу і стала вибирати собі вбрання цього вечора. Вона збиралася вивчити найближчі до свого будинку нічні клуби та відірватися там на повну

.