Коли БоЇшся Загратися, Ти Вже Загрався
Привіт, любі)
Сьогодні черговий шалений серпневий день, і якось так склалося, що в мене саме так і проходить кожен серпень вже років десять поспіль. Швидко, дивно і зіжмакано.
Ви будете сміятись, але я не люблю літо. Жахлива спека, від якої ніде не сховаєшся, а також сезон відпусток, коли близькі люди де завгодно, тільки не там, де потрібно. Але сьогодні в мене була несподівано приємна ранкова мандрівка з подругою, а вечір в компанії людини, яку давно не бачила. Сподіваюсь, тепер зустрічатимемось частіше)))
У світі так багато людей і так мало тих, з ким почуваєшся справді кайфово. "Своїх" людей я дуже люблю, з ними комфортно навіть мовчати, але завжди є про що поговорити.
Друзі, всім нам потрібні друзі, бо це наче друга родина, а іноді навіть перша і єдина.
От у Тіни з НІКОМУ НЕ КАЖИ є Марина, яка точно готова бити морди всім кривдникам героїні. Тільки от не завжди це допомагає розв'язати питання.
Сьогодні говоритиме Христина, впевнена на главу від неї ви чекаєте після останніх подій в книзі.
КЛІКАЙТЕ НА КАРТИНКУ, ЩОБ ПЕРЕЙТИ НА КНИГУ)))
Що змусило нашу дівчинку до таких відверто сміливих дій з Єгором? Чого від неї хоче коханка Сашка? Та безліч інших питань, на які шукатимемо відповідь сьогодні опівночі.
Чесно, я довго виношувала ідею цієї книги, вона доволі провокаційна і болюча, бо показує деякі моменти та проблеми людей без прикрас. Я хочу, щоб історія Христини та Єгора змусила вас замислитись над власним баченням життя, важливих речей, над стереотипами та самообманом.
Було б круто, якби люди менше засуджували одне одного за бажання та недоліки. Якби ми йшли назустріч одне одному та сприймали адекватно навіть те, що здається нам неприйнятним, якщо це не стосується нас особисто. В кожного свої межі дозволеного. І ніхто не зобов'язаний жити чужими принципами. Однак хіба ми маємо право засуджувати тих, хто думає інакше?
До чого вся ця філософія? Дізнаєтесь сьогодні опівночі, любі)
Обіймаю, ваша Лоре Лея)
Щиро вдячна за кожен ваш коментар до книги. Я вражена та розчулена вашою відвертою щирістю та підтримкою. Не зупиняйтесь, і я не буду)
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтив серпні я відчуваю, що літо минає((
Іра Сітковська, я люблю весну і осінь)
про "своїх" людей - наче про мене і мої відчуття)
Іра Сітковська, то виходить в нас дуже багато спільного) обіймаю)
Швидко, дивно і зіжмакано, це ідеальна характеристика, щось таке саме відчуваю кожного серпня, а підібрати слів не могла )))). Ще чула таке порівняння, що серпень - це як вечір неділі ;)).
Liubov Opatska, вау, рада, що Ви пірнули разом зі мною і в цю історію) намагатимусь не розчарувати, обіймаю)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати