Привітусики, дорогенькі!

Ох і насичені в мене тижні нині. Після майже року застою, я отримую справжнє задоволення від цього постійного двіжу. Єдиний мінус – не вистачає сил на творчість. Зовсім. Та я намагаюся щось із цим робити й потрохи вводити письмо назад, а то лише купа ідей в голові крутиться, встигай їх в замітки записувати :)

Хочу поділитися з вами останніми новинами зі свого життя. До мене на тиждень приїжджала моя руденька Іскорка, яку я не бачила вже більш як два роки. Але приїхала вона не лише тому, що ми давно не бачилися, а й тому, що була моєю парою на справжньому книжковому благодійному балу – Starfall ball – що відбувся минулої суботи у Львові у Будинку вчених. Дівчата в розкішних сукнях та блискучих прикрасах, хлопці в смокінгах, вишукана локація, чарівна атмосфера, а музика! Вражень на рік вперед. Тепер в мене є неймовірні спогади, з яких я можу брати натхнення для фантастичних сцен у свої книги.

Якщо вам кортить більше дізнатися про цей бал, то зробити це можна по тегу #starfallballua в Instagram або TikTok.

А тепер повернемося до "Зведених". Нещодавно я дізналася, що моя книга є в мобільному застосунку "Rork", тож якщо ви відмічаєте у ньому прогрес свого читання, знайте, що тепер можете додати до свого списку і мою книжечку :)

Ну і звісно про "Більше ніж зведені". Наступний розділ вийде о 17:00 вже у цю суботу (05.08.) і головним його героєм буде Алан. Дізнаємося трошки про те, як пройшов його минулий день і що він думає про все що сталося між ними з Джудіт.

Спойлер:

— Зосередься, будь ласка, на наших справах.
— Я зосереджений.
— Угу. Я між ніг Кім і то більш зосереджений ніж ти на полі.
У відповідь на слова Кріса Алан лише очі закотив. А спогади вже майнули у ту ніч, коли він і сам опинився між струнких ніжок Джудіт і був, до речі, набагато зосередженіший, ніж вчора на тренуванні.
Напевно помітивши напрям думок по виразу Аланового обличчя, Крістіан покачав головою.
— Алане, якщо у твою макітру ще кілька разів м’яч так влучить, прийдеться шукати тобі заміну, бо під час гри ти зі струсом лежатимеш.
Тепер згадався різкий біль, що прошив його коли голова зустрілася з м’ячем. Подача в Крістіана, та й в будь-якого іншого хлопця з команди, особливо у розпалі гри, була далека від слабкої. І як в нього тільки голова на місці лишилася після того зіткнення? Аж потилиця занила, змусивши Алана скривитися. 
— Я тебе зрозумів.
— Добре, якщо так.

…Далі буде…
А на цьому поки все, дорогенькі,
дякую, що ви зі мною і...

...ще побачимося,
ваша Ві ❤