Вітаю, сонечки!

Скучили за моїми рекомендаціями? Впевнена - скучили, бо останнім часом я щось геть не балакуча

Отже, почнімо?

Вчора ввечері мені жахлиииво хотілося спати. Очі злипалися, наче вії хтось медом змастив, але, як то кажуть, не мала права заснути, бо інакше б всі нігті собі погризла аж до самісіньких кісток, переживаючи за Соф та Мирона. Ох, скажу я вам, і дали ж перцю ці двоє! І один одному, і ворогам, і кримінальному світу в цілому.

Якщо раптом щось у моєму тоні вам натякнуло, що то весела й гумористично-іронічна історія, то просто трошки струсніть мене, бо щось пішло не так. "Бій без правил" Каміла Дані, без перебільшення найемоційніша й найдинамічніша книга з усіх, які я читала. Гострі, наче лезо емоції тут перемішуються з шаленим екшеном. При чому ви не знайдете стрілянини заради стрілянини - кожна дія, кожен крок героїв зважений та має мотиви й мету.

Не брехатиму - основний рушій сюжету в книзі - це помста, але навіть дорікати Софії неможливо, адже через дурнувату примху іншої людини вона втратила найдорожче - дитину. Ба більше - той випадок вбив і її, і лише доля змусила вижити й боротися. Стати кращою в усьому, аби підім'яти під себе й таких крутих перців як Шогіл (привіт "Шлюбна ніч"), Грім (вітаю "Олександра. Імперія Грому") та Дрона (ну куди ж без вибухової парочки з "Моя власність"?) й очолити не лише тіньовий світ, а й цілком законний.

Чесно кажучи, я закохалася у Соф ще раніше, коли вона з'явилася у "Моїй власності". Таке власне стерво, що покладе на лопатки будь-якого нахабу й дихання не зіб'ється. Тільки от я не знала, скільки довелося пережити й через що пройти, аби стати такою.

А ось Мирон до останнього був для мене темною конячкою. Такий собі темний варіант гарного мамусиного синочка. Проте кожен його вчинок після викриття - віскі з льодом! Обпікає вогнем і окунає у холод без можливості будь-якої стабілізації.

Стосунки цих двох - центрифуга, де іншим не втриматися й не вижити. Тільки от питання, чи втримаються вони, і що оберуть - щасливі спогади чи вільне від помсти, ненависті й один одного майбутнє.

Попереду занадто багато усього, щоб дати однозначну відповідь.

Я свою вже отримала, запрошую й вас до читання