Додано
31.07.23 21:08:46
Мої дивні звички, як читача:)
Затятим читачем я стала відносно недавно. Всю юність та студентські часи більше надавала перевагу серіалам та фільмам, але три роки тому прочитала одну невелику серію фентезі книг, з якої почалася моя любов до книг:)
Тепер у моїй бібліотеці на телефоні понад 600 прочитаних книг вітчизняних авторів та закордонних. Саме тому досвіду бути "читачем" у мене зараз набагато більше, ніж досвіду "Автора", і я хотіла б звернути увагу на деякі дивні звички, що сформувалися в мене, як читача:)
- По-перше, я завжди звертаю увагу на обкладинку - як вона зроблена, її привабливість. Мабуть, через цю особливість мені й захотілося самій почати робити дизайн "облич" для книг...) Крім того, мені ще дуже важливо, якими герої зображені на обкладинках, адже саме такими я намагаюся їх потім відображати у своїй уяві під час прочитання історії:)
- По-друге, я - любитель "хепі ендів", тому перед прочитанням книги дуже часто заглядаю в "Епілог", щоб точно переконатися в тому, що герої будуть разом...) Сама роблю собі такий спойлер, але без цього вже не можу. Саме тому я рідко починаю читати книги в процесі написання, хоч так, звісно, і цікавіше:)
Така звичка в мене, до речі, не тільки з книгами. Якщо знаю, що в кінці серіалу чи фільму головний герой не виживе, або пара не буде разом, або навіть просто замінять когось з головних героїв - закидаю все:) Звісно, є виключення. Такі фільми, як "Ла-ла-ленд", "Великий Ґетсбі", "Поспішай кохати", "Титанік", "Винні зірки" і інші (багато є таких) - вони прекрасні, не дивлячись на кінець;)
- По-третє, якщо мені дуже сподобалася якась одна книга конкретного Автора, я одразу починаю підряд читати всі інші його твори:) В більшості випадків це дарує мені крутий настрій на декілька наступних днів:)
Звісно, це тільки ті звички, які одразу так згадала, поки писала блог, а насправді їх назбирається набагато більше:) Впевнена, що в кожного читача є якісь свої такі маленькі особливості:)
А які звички маєте Ви?) Пишіть в коментарях, мені справді цікаво:)
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОт про "хепі енди" прямо про мене. Завжди заглядаю в кінець книги)) Я люблю щоб в історії і драма була і закручені події але в кінці всі мають обов'язково переженитись і жити щасливо))) Сама також пишу тільки так, хоч інколи буває важко вивести своїх персонажів з тих сюжетних боліт, в які сама ж їх і завела))
Валерія Оквітань, Та ні, спостерігати за героями цікаво в будь-якому разі, навіть коли в них все важко йде в стосунках)
Якщо в результаті все ж всі залишаться живими та щасливими - читання точно того варте:)
Ухти, класні вподобання і звички)
Мені цікаво, якщо я пообіцяю хепі-енд, то ви закрихте очі на твір «в процесі?» хахаха
Жартую звісно, але дуже мені імпонує ваша підбірка «ла-ла-ленд» та «винні зірки». Це ознака гарного смаку)
Меланія Арт, Хахахах
Не можу обіцяти, більшість героїв ще не повнолітні )
Про обкладинки - згодна. Я також звертаю увагу на них і це впливає на сприйняття книги. А загалом, я дивлюся анотацію і пробігаюся декількома першими розділами, якщо книга завершена. Мені цього достатньо, щоб зрозуміти чи читатиму я її далі. Мене відштовхують помилки, особливо русизми, бо маю досвід редактора і помічаю таке завжди. Є декілька авторів улюбленців, книги яких я можу читати не звертаючи увагу на анотацію, бо довіряю їхньому стилеві. Цікава тема для блогу. Є куди розігнатися, щоб відповідати.
Емілія Дзвінко, Дякую за відповідь:)
Влучне зауваження щодо помилок) Я теж вважаю, що авторам постійно потрібно вдосконалювати свій рівень володіння мовою, щоб в книгах було якомога менше помилок) Сама на них звертаю, звісно, увагу, але розумію, що абсолютно без них також рідко у кого вийде зробити, особливо в процесі написання, коли замилюється око на власний текст)
З обкладинкою теж саме. Мені важливо щоб вона передавала атмосферу книги, чи що. Щоб герої були відповідні. Особливо не люблю, коли на обкладинці, до прикладу, брюнетка, а у книзі – блондинка. Відчуваю себе обманутою. Якщо обкладинка не заділа, як кажуть, то історію я навряч відкриють, навіть якщо вона мега крута.
Я люблю читати книги залпом, так краще поринути у світ героїв, атмосферу, відчути те що відчувають герої. Емоції обожнюю. Навіть якщо доведеться ридати.
У мене купа книг, які не знаю коли прочитаю. Я купую, знаходжу щось нове, а ті так і залишаються непрочитаними. Книги які завжди стараюся прочитати у першу чергу, це книги по промо, відповідальність, чи що)
Люблю знаходити нових авторів. Але в той же час, меньше часу приділяю "старим", і мені здається що вони ображаються, ахаххах.
Ну і останнє, обожнюю розбирати прочитане на цитати, фіг зна де це пригодиться, але мені подобається)
Точно основне щось забула, але як є)
Вікторія Шевченко, Дуже круто!) Ось про це я й писала, що одразу й не згадаєш всі звички, а потім ось так читаєш, що пишуть інші читачі, і розумієш - ну от точно як в мене))))
Особливо про читання "залпом". У мене так само, якщо зачепила книга - все відходить на інший план, в кожну вільну хвилину читаю, а потім ще й ніч майже не сплю, бо ж так хочеться дізнатися, що ж там буде далі...)
І про цитати - дуже влучно підмічено) Я так само звертаю увагу на цікаві вислови чи порівняння. Ловила себе на тому, що у звичайному житті можу десь навіть використати у спілкуванні якісь прикольні цитати з прочитаних книг)
Для мене важлива драма та захоплюючий сюжет, щоб, по можливості, він не був штамповкою "бо всі таке читають". Люблю розумних героїв, але які вміють часом "тупити" задля здобуття досвіду. Обожнюю переживати за героя та особливо плакати разом з ним, а потім плакати від вдало пройдених випробувань... Приблизно так))
Анні Ксандр, Абсолютно погоджуюся))
Читала і посміхалась... Моя мама завжди починала читати книгу ззаду! Я на неї трішки дивилась... ну, дивилась))) Я не погоджуюсь з таким варіантом!) Для мене, це повинна бути інтрига! От чому я стала
читати книги в процесі... я там живу!) Я тепер дивуюсь собі, а чому я раніше так не робила?) Так, нажаль не всі можу придбати відразу ( та ще й конвертація з'явилась), та все ж... Щодо обкладинки... Мені одного разу, в студентські роки, випадково до рук потрапила одна книга. Випадково її забули в готелі. Вона була невеличка, в тонкій палітурці, нічого цікавого і приваблюючого. Але, коли я почала її, то вся ніч була моя! Я не пам'ятаю автора і не впевнена в стовідсотковості назви, але здається '' Живая в склепе''. Вона описана з реальних подій. Нажаль, по неї повернулись і забрали...я ж раділа що дочитала . Потім я ніде, так і не знайшла таку книгу(
Меланія Арт, О так) це теж
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати