Фінал, візуалізація і маленька радість)

Доброго тихого вечора! 

Сьогодні завершено мою книгу "Не Гальмуючи. В полюванні на тебе"

Тож запрошую до читання) 

А на завершення маю отаку радість: книга в ТОПі Букнету) 

Однак, це не тільки моя заслуга, але й всіх вас, хто коментували історію й підтримували мене! І окреме дякую - моїй колезі Ганні Зюман, що подарувала мені цю неймовірно атмосферну обкладиночку) 

Дякуюю! 

***

А тепер до книги, яка тільки набирає обертів. 

Невеличка візуалізація героїв "Моя ненависна кохана" І навіть Ельзочка є)) 

Оновлення сьогодні після 00.00

Уривочок: 

– Це спортивне харчування? Дуже калорійне? – запитує.  

– Так, але по-перше тобі про калорії взагалі не варто турбуватись, а по-друге, саме зараз вони нам обом просто необхідні.  

– Це типу комплімент був? – іронічно підіймає брову.  

– Ні. Якби я хотів сказати комплімент, то сказав би що ти… дуже хоробра і розумна дівчинка.  

– Припини! – сердито пирхає.  

– Чому? – щиро дивуюсь.  

– Бо ти вигадуєш! Насправді ти вважаєш мене істеричною дурепою!  

– Ну звісно, тобі видніше, шо думаю я. – з образою в голосі кажу. – давай їж, та займемось твоєю ногою!

Читати тут)

***

І на десерт - рекомендація)

"Не вдавай, що кохаєш"

Ліля Ваніль

― Це не правда. Це не може бути правдою, ― відступаю, заперечливо хитаю головою.

Відмовляюсь вірити, відмовляюсь усвідомлювати жорстокі слова.

― Це правда! На жаль, ― безжалісно розбиває мої мрії.

І погляд, що ще хвилину назад здавався рідним, закоханим, наймилішим у світі більше не приховує справжнього ставлення.

― І ти весь цей час прикидався? ― шепочу ледь чутно.

Опускає голову. Тішу себе, що хоч якісь докори сумління мають терзати його кам’яне серце.

― Мені дуже шкода, Юсь… Але це ще не все…

***

Бажаю вам гарних книг і вражень! 

І приєднуйтесь до мого Тг- каналу)