Марафон головних героїв і Васька

Долучилася до марафону Софії Вітерець (деталі в її блозі) зі своєю книгою "Поцілована Богом»

У минулому блозі розказувала про ЖЕНЬКУ, бо саме вона в принципі і є тією щедро поцілованою Богом героїнею. Але любов усього  її життя – Васька Кувшинов.  Сьогодні про ВАСЬКУ:

1. Хлопець з того ж таки інтернату, що і Женька. Теж обдарований. Він художник-самоучка, який майже в усіх своїх малюнках «ховає» частинку обожнюваної ним Женьки – щось буде синього кольору.
2. Має друга Воцу (він же Вовка), який теж  патологічно любить  Женьку. Обоє оберігають від різних неприємностей об’єкт своїх прихованих до певного часу почуттів.
3. Має незвичну долю, про яку циганка Аза говорить таке: (це інтрига) «Все в тебе буде, хлопче. Все, що хочеш, про що мрієш. Але не одразу й дорогу ціну заплатиш. Дуже дорогу. Кохання тебе змінить, сильне кохання, глибоке, рідкісне… Чекає багато випробувань. Сильний ти. У нас у таборі був би бароном років так через сорок, - пожартувала Аза. – Два життя буде. Різні. Ніколи нікому не мстися… Це доля слабких і злих.»
4. Не послухається циганки, помститься і  матиме великий клопіт, на жаль.
5. «А ще багатьом в інтернаті мозолили очі стосунки Женьки та Васьки. Між собою ці двоє були друзями не розлий вода. Ось про такого брата Женька мріяла: добрий, веселий, авторитетний і завжди поряд, коли потрібен. Часто хлопчику доводилося заступатися за Женьку, коли на неї нападала вихователька Наталія Іванівна.»
6. Цитата з твору: «Завдяки віршам Васька побачив зовсім іншу Женьку, її мрії, бажання. Такі наївні й прості, вони торкнулися душі юнака, і він підсвідомо проник у її думки. Хлопець нарешті зрозумів, що їх поєднувало - прагнення бути вільними, незалежними, йти за мрією.»
7. ЩЕ одна цитата: «Є люди, яким затишно – і нічого більше не потрібно. Але ці двоє були зліплені з іншого тіста. Свобода ... Коли ти сам керуєш своїми діями, робиш те, що хочеш, - ось чого прагнули ці душі ...».

Тож запрошую почитати «Поціловану Богом», бо роман скоро вже буде дописано. Хто читає, не засмучуйтеся, бо є продовження, яке не забариться, обіцяю.