В онлайні вони друзі і може навіть трохи більше, але вона знає його як мажора, тусовщика і спортсмена. В реалі вона за іронією долі вона прийшла за його оголошенням по пошуку сусіда по квартирі, але думала, що Саша - це дівчинка, яка шукає сусідку... 

Батько посадив мажора-сина Сашу на безгрошову дієту, щоб той трохи пізнав життя, і ось Саша викручується як може, навіть сусідку завів. 

Як думаєте, хто з них перший здогадається, що живе в реалі зі своїм партнером з інету? =)) 

Дам вам ще анотацію та уривочок-спойлер, якого ще нема на букнет.

Анотація до книги "Я, ти і знову я"

Поліна: "Я приїхала до Києва, щоб працювати в крутому салоні, але тут на мене чекало одразу кілька розчарувань. В салоні мене зустріли не дуже привітно, а ще я не змогла знайти житло. Дівчина Саша, яку я відшукала по оголошенню, виявилася хлопцем. А потім довелося робити складний вибір між своїм новим сусідом та віртуальним другом..."

Саша: "Я завалив сесію і батько-депутат вирішив не давати мені грошиків, щоб навчити життю. Але в перший же місяць мені вже не вистачало навіть оплатити квартиру. Я дав оголошення в інеті, що шукаю сусіда, але волею долі в мене зʼявилась сусідка, в якій я майже одразу впізнав свою онлайн-подружку... Так я і потрапив у дивний любовний трикутник, в якому були я, ти і знову я..."

УРИВОК-СПОЙЛЕР, ЯКОГО ЩЕ НЕМА НА БУКНЕТ:

«Теж придумав, ревную! Авжеж ні =)» — відповіла вона трохи згодом.
«А думала довго…» — я знов додав грайливий смайл.
«Просто вечерю готую. Для себе й сусідки.»
«То ви з нею вже подружились, радий за тебе. Друзі зараз взагалі на вагу золота.»
«Не думаю, що ми станемо прямо такими сильними друзями, але принаймні ужитись разом певно зможемо. Вона просто не звикла жити з кимось, а так доволі добра людина. Ну ось, картопля, курка й салат уже готові, піду  покличу її…»
У мене аж слинка потекла. І в цю мить мені навіть здалось, що я і сам відчув запах картоплі й курки… У животі аж  забурчало. 
«Смачного тобі… Чи вам.»
«Дякую, Алексе, пішла, спишемось.» — і вона поставила смайл-прощання.
«Спишемось.» — відповів я і секунду дивився в екран, коли раптом почув стукіт у двері.
— Так, проходь, — сказав я, блокуючи екран телефона.
— Сашо, пробач, якщо була трохи зарізка, просто день не дуже, — раптом сказала вона.
І в цю мить запах картоплі став ще сильнішим.
— Я там приготувала картоплю і курку, ну й салат, уже все готово, пішли вечеряти… — вона майже слово в слово повторила слова Аліни й тут я на мить аж завис…

Запрошую почитати "Я, ТИ Й ЗНОВУ Я" вже зараз! Це дуже крута книга, вона вже повністю написана, тож викладка гарантовано буде стабільною)