Про демонів та їх хвости

Всім привіт, мене звати Марго, і мій письменницький шлях на Букнет розпочався з хвоста. Демонічного хвоста. З китичкою!

Звучить, як зізнання в клубі (не) анонімних письменників, але це цілковита правда. Бо цей блог - історія про те, як одна крихітна і, здавалося б, незначна деталь може розгорнутись в цілий цикл книг. Хочу познайомитись з вами, моїми читачами, ближче, розповісти щось цікавеньке. Тож вмощуйтесь зручніше, беріть каву і... читайте!

Починаючи писати про академію Торенвес і про сестер Беллер, я чітко усвідомлювала: хочу написати про двох дівчат, які одна за одну і в вогонь, і в воду, але при цьому різні. Про дівчат сміливих, магічно обдарованих, таких, що не будуть декорацією поруч з "всемогутнім чоловіком". Зрештою, про феміністично налаштованих дівчат! Тож Меліса та Аліса з їх магічними дарами (холод і вітер) з'явились у мене в голові задвго до початку написання книги. Але коли я сіла про них писати, то зрозуміла, що в моєму любовному фентезі нема... Чоловіка. Бо поруч з сильною жінкою має бути сильний чоловік! 

Не тому, що вона сама не витягне, а тому, що мені завжди була дуже приємною концепція "рівних" пар, де обидва - достойні і готові боротись за себе і за своїх рідних.

Тож я почала думати, кого б мені видати прекрасній Мелісі Беллер, дівчині, яку переконали в тому, що вона - магічна нездара. Спитала подругу: демон чи дракон? Демон, звісно! Їм приділяють замало уваги! Вердикт подруги був однозначним. Тож я обрала демона і... Видала йому хвіст.

Чому хвіст, а не роги, червону шкіру та решту демонічних атрибутів? Ну, по-перше, в світі академії Торенвес демони - то окрема раса, що живе в іншому магічному вимірі (Безодня - то не зовсім наше пекло, навіть радше зовсім не воно), по-друге, роги та решту радостей головний герой має й так (у бойовій формі), а по-третє... Гаразд, я просто читала книжку, де у героя (не демона) був хвостик. З китичкою. І героїня жодного разу її не погладила! А як можна не погладити китичку? Це ж як... Котик!

Отож, однією рукою гладячи кінчик хвоста свого кота, я приписала демонові хвіст та особливості хвостової поведінки і почала книгу. 

З цього моменту Есмонд Флейм взяв сюжет у свій хвіст... Тобто, у свої руки, звісно, я маю на увазі руки! Характери героїв вийшли саме такими, як я планувала, і "Як завоювати сніжну відьму" прийшлась читачам до смаку! Сказати, що я була у шоці від підтримки - не сказати нічого. Есмонд і Меліса підкорили всіх, а також... Гаразд, будемо чесні, немало читачів завоював хвіст. 

Якщо хтось ще не в курсі, про яку я книжку розпинаюсь (раптом ви взагалі побачили мене вперше, прочитавши цей блог?), то ось вона, цілком безкоштовна "Як завоювати сніжну відьму". А якщо в курсі, то просто полюбуйтесь на цю чарівну обкладинку! 

Я всього лиш погодилась підмінити свою сестру і замість неї піти на зустріч з деканом. Хто ж знав, що це буде не ділова зустріч, а побачення! І що наш декан Есмонд Флейм – демон!
За одну вечерю я вмудрилась зіпсувати сестрі репутацію, ледь не спалила академію, зірвала магічний ритуал… А ще підписала магічний договір, не прочитавши його.
Тепер я, дівчина з нульовим магічним потенціалом, аспірантка академії Торенвес. І моя доля в руках підступного демона-декана.
Та я ще покажу на що здатна. Начувайся, Есмонде! Я тобі помщусь! Головне самій не закохатись…

______

На обкладинці, до речі, хвостика не видно, бо Есмонд Флейм приховує його від усіх, крім коханої, під магічною ілюзією. Демони зазнають певної расової дискримінації (не можна сказати, що вони геть на те не заслуговують), тож такі ознаки демонструють не аби-кому! 

...Після завершення книги про Мелісу я взялась до історії Аліси. Там чоловіком був вже дракон (так вийшло! Воно теж... само, і про це я вам розкажу трохи згодом, а поки можете почитати книгу про Алісу "Як підкорити вітряну відьму", там теж цікаво! Хоч і без хвоста). Я писала з задоволенням, проте під кінець зрозуміла, що скучаю... За демонятами. Тож цикл, який мав би закінчитись на історії Аліси, раптово сказав мені, що вимагає продовження. 

Так на світ з'явилась історія пліткарки Торенвес, таємничої журналістки, що веде анонімну газету (такий собі блог, тільки на папері, бо ще інтернету у них нема). Сіра мишка, що стає підступною кішечкою на сторінках свого видання та розповідає про всі секрети академії... 

І тут на арену знов виходить... Ні, не хвіст, демон. Тобіас де Р'єн, син Меліси (чого в нього таке прізвище, ви дізнаєтесь, якщо прочитаєте "Сніжну відьму). Найпопулярніший хлопець академії, що пропонує сірій мишці Дані Ламберт прикинутись його дівчиною і разом викрити пліткарку Торенвес. 

Є лише одна проблема у Дани... Пліткарка - то вона. Чи в курсі Тобіас? Каже, що ні, але читачки припускають, що він може брехати. Де ж правда - ми дізнаємось уже згодом, бо книга в процесі, і я запрошую вас її почитати: 

"Пліткарка для сніжного демона"

Тобіас де Р’єн – сніжний демон, син ректора і мрія кожної дівчини в академії. Я – сіра мишка, однокурсниця, яку він не помічав, аж доки Пліткарка Торенвес, підступна анонімна журналістка, не написала, що я мрію вийти за Тобіаса заміж.
А він... запропонував мені стати його дівчиною! Фіктивною. Щоб викрити пліткарку! А я погодилась, навіть не уявляючи, чим це для мене обернеться.
Тепер мене помітили і зненавиділи всі: викладачі, однокурсниці, місцеві хулігани. Тобіас щоразу додає втягує мене в нові проблеми!
Та головна біда в іншому.
Пліткарка Торенвес – це я. Не можна допустити, аби мене викрили. Інакше я втрачу і справу свого життя, і шанс бути з Тобіасом. Адже я справді в нього закохана...

____

Ця книга почала себе сама (хоч і моїми руками). І, звісно ж, головний герой циклу, демонічний хвіст, проявляє себе в першому ж розділі! Бо як без хвоста?.. 

То був такий авторський фансервіс. Я подумала, ну, пишу це для себе, хто там пам'ятає...

Пам'ятають! Як же приємно було дізнатись, що серед моїх читачів багато хто радий новій зустрічі з демонами та їх хвостами. З китичкою! Пухнастою! Тож я отримала кілька чудових каламбурів, припущення, що демони не так просто демонструють свої хвостики (то є правда) і багато коментарів, що зігрівають мені серце. А головне, тепер я точно знаю: ця фішка в книзі з'явилась не дарма. Тепер мені ще треба хвостату дівчинку...

Але ми ж не в курсі, може, у Тобіаса є молодша сестра! Дізнаємось про це згодом, як і про причини інших його дій.

На цьому моя сповідь про демонічні особливості закінчується. А от книги - ні, бо я щойно вигадала ще дві... Чи три нові книги до циклу. Жартую... або не жартую, хто ж мене знає? В будь-якому випадку, мені ще є що розповісти про академію Торенвес та сестер Беллер і їх наступні покоління, тож буду дуже рада бачити кожного з вас серед читачів. 

Не забудьте поділитись, що ви думаєте про такі особливості персонажів. Може, вам ще щось, крім хвоста, запало в книгах в душу? Розкажіть і про інші книги, які читали на Букнет (або й не тільки): чи були там ознаки у героїв, що вас зачепили?

До нових зустрічей в книгах, коментарях та блозі! Я вже роздумую, про що б це цікавеньке вам ще розповісти... 

З любов'ю, ваша Марго Вольська.