Історія про історію "Вихор почуттів".
Вечір добрий!
"Вихор почуттів" моя перша книга і її історія доволі банальна, бо перші глави це насправді реальні події, які відбувалися під час мого відпочинку в Карпатах разом із родиною та приятелями. Звісно що головна героїня то не я, бо поруч зі мною був коханий чоловік, а от загадковий таксист, який став прототипом головного героя Слави, таки існує, і весела компанія теж справжня, як і відсутність гальм на санчатах, валяння в сугробах та побита дупка від катань на лижах.
Тож с перших рядків це мала бути весела історія про відпочинок дівчинки Аліни, яка на курорті закохалась у водія таксі. Та мала вона закінчитись в той момент, коли після невеличкого непорозуміння вона сідає в потяг та їде додому, а Слава їде слідом аби забрати її з найближчого вокзалу. І там вже було б кохання зітхання, обнімашки та хеппі енд.
Але не так сталося, як гадалося, бо фантазія моя - ворог мій.
В якусь мить політ фантазії на стільки тісно переплівся з реальними подіями навколо, що розділити реальність та вигадку вже було не під силу навіть мені. З кожною надрукованою літерою я і сама відчувала ніжний дотик Слави, посміхалась разом з Андрієм, та плакала разом з Аліною.
І зараз, коли пишу черговий розділ, розумію на скільки ця історія мені близька, бо вона не лише про веселі пригоди, а про життя, таке яким воно є, зі своїми радощами та труднощами, щасливими митями та складним вибором.
Добре це, чи погано так перейматись долею своїх героїв, покаже лише час, та скільки б історій ще не було попереду, саме Слава та Аліна назавжди залишаться в моєму серці.
Дякую, що ви зі мною та обіймаю кожного!
Передаю естафету #історія_про_історію веселій та талановитій Marianna L бо впевнена, їй є що розповісти.
#історія_про_історію
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІнколи дійсність ще цікавіша за історії..Дякую за цікаву книгу
,Надіюсь Олексій отримає своє .
Ldmk, Дякую за ваш коментар.
Так і є, та іноді дійсність та вигадка йдуть пліч-о-пліч і взагалі не зрозумієш де одне , де інше .
Ксеню, як мило, так і хотілось запитати, чи бува не є прототипи такої історії Звісноміж реальних подій фантазії, то круто, бо інколи реально мтине все знаємо, то додумуємл'о, а в творіннях то й поготів, можна писати що пасує , і що лежить в душі! Дякую за реально крутезну історію, і очікую кожний раз з нетерпінням!
Оля Пасічник, дякую вам за такі теплі слова.
Які б фантазії не вирували в моїй голові та всеодно, як не крути, але мої герої мають деякі риси характеру людей з оточення. От так головний герой Слава в деяких моментах приміряє на себе характер та дії мого чоловіка (теж Слави) , і от коли я злюсь, що головний герой трохи нерішучий та занадто чемний навіть з наглими дівками ;-) він сміється, знизує плечима та каже " Слави вони такі".
Історія зайшла мені з першої глави! А візуал Слави....мммм, та хіба в такого можна НЕ закохатись?! Я проживаю з героями їхню історію! Дякую вам.❤️))))
Анна Багирова, дякую за ваші слова та вашу підтримку.
Дякую, що повертаєтесь до читання, та переживаєте за їх долі.
Дуже радію, що історія вам сподобалась ❤️
Хочеться стерти собі пам'ять і прочитати знову)) Після такого опису ну точно захочеш відкрити книгу знову. Історія про історію вийшла, як зефір, така ж легка, і солодка ( люблю зефір просто)
Дуже суттєво. Натхнення і побільше читачів)
Валерія Оквітань, Дякую тобі, чаріна квіточко) Сама люблю зефірки, але іноді їх підсмажують на вогні, тож і в історіях доводиться додавати адреналінчику, щоб не було занадто солодко)
Мммм, смачненьке закулісся)))
Лада Астра, дякую за підтримку)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати