Коли автор викладає нову книгу, то відчуває хвилювання, незалежно від того, чи це його перша книга, чи сорок перша)

Сьогодні на Букнеті з'явилася новинка в жанрі молодіжної прози "Я, ти і знову я". Ця історія  писалася на конкурс від одного видавництва, але все склалося таким чином, що тепер вона  житиме тут, і я дуже радію цьому.  Дуже хочеться, щоб ви полюбили її! І звичайно ж, дякую за підтримку моїй чудовій співавторці Владі Холод, без якої ця книга б не з'явилася на світ!

Не хочу писати "багато літер", краще запрошу вас одразу перейти до читання! Впевнена, відірватися буде складно)  Книга буде виходити щодня о 22.00, перший розділ уже на сайті, а другий вийде сьогодні увечері як бонус!

Анотація до книги "Я, ти і знову я"

Поліна: "Я приїхала до Києва, щоб працювати в крутому салоні, але тут на мене чекало одразу кілька розчарувань. В салоні мене зустріли не дуже привітно, а ще я не змогла знайти житло. Дівчина Саша, яку я відшукала по оголошенню, виявилася хлопцем. А потім довелося робити складний вибір між своїм новим сусідом та віртуальним другом..."

Саша: "Я завалив сесію і батько—депутат вирішив не давати мені грошиків, щоб навчити життю. Але в перший же місяць мені вже не вистачало навіть оплатити квартиру. Я дав оголошення в інеті, що шукаю сусіда, але волею долі в мене зʼявилась сусідка, в якій я майже одразу впізнав свою онлайн-подружку... Так я і потрапив у дивний любовний трикутник, в якому були я, ти і знову я..."

У тексті є:сильні почуття, дуже емоційно, складні стосунки

УРИВОК ДЛЯ ВАС: 

Я зітхнула. Уже було пів на дев’яту, за півгодини кав’ярня зачиниться. Мабуть, треба було просто сісти й поїхати додому, але для мене настільки важлива була ця робота! Мене не хотіли брати, але потім усе ж дали шанс… І тепер тільки через те, що я не маю грошей, і не маю житла, мені відмовитися від цього шансу?

Раптом почувся тихий сигнал — прийшло повідомлення в Телеграм. Я відкрила особисті й побачила, що мені написав Алекс. Ми познайомилися приблизно півроку тому в чаті, де збиралися любителі аніме. І якось так вийшло, що стали листуватися і поза чатом. Зазвичай обговорювали якісь новинки, або просто теревенили про все на світі. Він був прикольним хлопцем, хоча я майже нічого про нього не знала. Але, мабуть, у кожного є такі друзі. яких ми жодного разу не бачили в реалі, але можемо ділитися всім, що нас тривожить.

Так і я: коли в мене сьогодні зранку в потязі витягнули гаманець з усіма грошима й картками, я не зателефонувала батькам, бо знала, що отримаю море повчань і настійну вимогу брати ноги в руки й повертатися додому. Сидячи на вокзалі й заливаючись сльозами (але не дуже сильно, бо попереду була співбесіда), я написала про своє горе Алексу. Але його десь не було в мережі (втім, таке часто траплялося), і з’явився він тільки зараз.

«Привіт, тобі треба гроші? — прочитала я його повідомлення. — Напиши номер картки, я скину.»

«Картка тю-тю, — відповіла я. — Разом із гаманцем. Але в мене є трохи грошей, мені мама зашила в ліфчик».

«Яка вона передбачлива, — відповів Алекс. — Що ти тепер? Їдеш додому?»

«Я хочу зняти квартиру, — написала я. — Ось дзвоню за різними оголошеннями, але поки що нічого не знайшла. «

«Вже пізно, може їдь додому, а там сходиш у банк, зробиш нові картки й повернешся?»

«Мені завтра на роботу, — я поставила смайлик. — Я влаштувалася помічником майстра в дуже крутий салон. Тому додому точно не поїду. На крайній випадок, переночую на вокзалі, а завтра продовжу пошуки.»

«Що ж, тоді бажаю удачі, — написав він. — Все ж, якщо потрібні гроші, я можу скинути тобі на телефон, наприклад…»

«Та все добре, — я знову поглянула на годинник і зітхнула. — Але дякую, що запропонував допомогу. Ну, у мене ще є один варіант. Може, пощастить…»

Отже, запрошую до новинки! 

Не забудьте додати книгу в бібліотеку, аби не пропустити найцікавішого!  

Щиро дякую всім за підтримку!❤️ 

Слідкувати за мною на Букнет      Instagram     Facebook   Телеграм  Threads  Pinterest