Вітаю читачів і запрошую у чергову романтичну подорож.

"Побудуй мені щастя"

Перша глава ось тут: https://booknet.ua/reader/pobudui-men-shchastya-b417143?c=4496541&p=1

Анотація:

Віра: Дістали багатії! Тепер я покладаюся лише на себе. Ось і хлопця знайшла звичайного – електрозварювальника. От тільки… поводиться він дивно. Соромиться свого прізвища, телефона, але водночас знається на елітних напоях та фірмовому взутті. У мене до нього багато питань. Та всі вони вилітають з голови, наче ластівки у вирій, коли Роман наближається на відстань обіймів.

Сподіваюсь, це вийде легка та розважальна історія. Задумувала я її саме такою. Але і драматичне напруження проситься та потроху просочується в текст.

Герої відкриватимуть незнайомі грані в собі та оточуючих, шукатимуть щирих почуттів, справедливості, кохання, тонутимуть у вирі ніжності та гніву… аби знайти нову точку опору в своєму житті. Спільному чи ні? Побачимо…

Шматочок перед знайомством героїв:

“Цікаво, Артур чекатиме мене під прохідною? Згадую його напружений, претензійний тон, наче це я у чомусь винна! Я!

Стримую хвилю обурення, що знову воліє захопити весь простір у грудях. Зупиняю калейдоскоп спогадів та рефлексій.

Скільки можна?

Будувати стосунки в мене не виходить, тому краще перейматимусь будівництвом фізичним…

Якщо, звичайно, не розіб’ю собі голову просто зараз! Бо каблук мій за щось чіпляється, хрускає, підламується! Судомно балансую, але нестримно хилюся вперед і вбік – на сходи. Де й досі немає поручнів!

Скрикую. Замружуюсь, виставляю руки вперед, остаточно втрачаючи рівновагу.

Секунда вільного падіння… і мене перехоплює за талію, смикає нагору та міцно стискає щось… хтось!”

Приємного читання, наснаги та безпеки. 

Поліна К. ♡♡♡